Київська міська адміністрація вимагає від уряду та РНБО визначити замовників і виділити кошти на ключові проєкти енергостійкості столиці
Київська міська державна адміністрація офіційно звернулася до уряду, РНБО та Офісу Президента з вимогою негайно визначити державне фінансування ключових проєктів енергостійкості столиці. Без цього частина заходів Комплексного плану стійкості може зірватися ще до початку опалювального сезону. Місто наполягає: окрім грошей, потрібне і спрощення процедур закупівель - інакше навіть профінансовані проєкти не встигнуть реалізувати вчасно.
Про це заявив в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, між містом і державою діє домовленість про фінансування заходів Плану у пропорції 50 на 50 - половину покриває міський бюджет, половину - державний. Проте досі не визначено ні замовників, ні конкретних обсягів державної частки для окремих проєктів. Це фактично блокує їхній старт.
Як заявив Петро Пантелеєв, в. о. першого заступника голови КМДА:
"Місто сьогодні виконує всі можливі заходи для належної підготовки до наступного опалювального сезону та реалізації Плану енергостійкості. Невід'ємною складовою цієї підготовки лишається участь держави - фінансова та організаційно-правова допомога, зважаючи на специфіку столиці, масштаб і складність проєктів Києва. Є нагальні питання, які потребують спільних рішень держави та міста. Насамперед це визначення фінансування частини проєктів і запровадження механізмів, що дозволять прискорити їх реалізацію."
Пантелеєв нагадав: Комплексний план стійкості розглядали на засіданні РНБО ще 3 березня 2026 року. Жодних офіційних зауважень або відмови у схваленні КМДА не отримувала, тому місто розпочало реалізацію плану одразу. У червні документ скоригували з урахуванням урядових рішень і потреби розставити пріоритети.
Напруга між Києвом і центральною владою щодо підготовки до зими наростала кілька тижнів. Ще в середині червня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко публічно заявила про відставання столиці та пообіцяла винести питання на РНБО. За її словами, держава вже виділила майже 4 млрд грн із резервного фонду держбюджету. Відповідальність за повільні темпи вона поклала саме на міську адміністрацію.
Ще раніше, 12 червня, віцепрем'єр з відновлення Олексій Кулеба на засіданні Координаційного центру публічно дорікнув Києву. За його словами, столиця на той момент не мала затвердженого комплексного плану підготовки до опалювального сезону 2026/2027 у належному документальному форматі. Тепер КМДА фактично відповідає на цю критику власним зверненням: місто готове діяти, але потребує партнерства від держави, а не лише вимог.
Депутат Київради Тарас Козак, заступник голови бюджетної комісії від фракції "Голос", ще раніше назвав ситуацію критичною. Він вказав на три системні проблеми: недостатнє фінансування захисту енергосистеми, нереальні терміни реалізації більшості проєктів до початку холодів і складність розвитку розподіленої генерації. За його словами, повноцінно підготувати столицю до наступного опалювального сезону в нинішніх умовах фізично неможливо.
Суперечка між міською та центральною владою щодо підготовки до зими - не нова. Уряд фіксував відставання столиці у підготовці до опалювального сезону та погрожував вивести питання на рівень РНБО. Держава наполягала, що виконує свою частину зобов'язань - виділяє кошти з резервного фонду та забезпечує співфінансування. Кияни опинилися між двох вогнів: місто і Кабмін звинувачують одне одного, поки ризики відключень взимку залишаються реальними.
Паралельно тривало і бюрократичне протистояння щодо самого документа. Уряд публічно закидав Кличку, що столиця не затвердила план стійкості вчасно. У відповідь КМДА наполягала: план представили на РНБО у березні, зауважень не надходило, тож роботу розпочали. Тепер офіційне звернення до президента та РНБО - це спроба Києва перевести суперечку з публічного простору в конкретні спільні рішення.