Депутат Київради Тарас Козак попередив: столиця не встигне повноцінно підготуватися до холодів через нестачу фінансування і нереальні терміни
Депутат Київради Тарас Козак публічно попередив: повноцінно підготувати енергосистему столиці до наступного опалювального сезону нереально. Між міською владою та урядом країни лишається протистояння - хто винен у відставанні. Для киян це означає реальний ризик відключень взимку.
Козак, заступник голови бюджетної комісії Київради від фракції "Голос", в етері "Київського часу" перерахував три ключові проблеми. Насамперед місту не вистачить передбаченого фінансування, щоб повністю закрити потреби захисту енергосистеми. Друга проблема - терміни: більшість проєктів фізично не встигнуть реалізувати до початку холодів. Третя - складність розвитку розподіленої генерації.
Козак пояснив суть третьої проблеми детальніше. Йдеться про заміну великих ТЕЦ мережею міні-станцій, які забезпечували б окремі райони міста. Проте кожну таку міні-ТЕЦ потрібно підключити до електропостачання, водопостачання і газу - тобто фактично перебудувати інфраструктуру наново. Зробити це до наступної зими, за словами депутата, просто неможливо.
Водночас уряд відповідальність покладає на міську владу. Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба заявив, що Київ - одне з найбільш фінансово спроможних міст країни. Саме він має зробити вагомий внесок у підготовку до опалювального сезону, щоб зменшити навантаження на держбюджет. За словами Кулеби, столиця повинна відіграти ключову роль у цьому процесі.
Минулої зими російські окупанти завдали низку масованих ударів по об'єктах критичної інфраструктури столиці. Дарницька ТЕЦ-4, яка забезпечувала теплом понад 1100 будинків у Дарницькому та Дніпровському районах, внаслідок удару 3 лютого зазнала критичних пошкоджень. Українське керівництво визнало, що місто виявилося неготовим до наслідків ворожих атак по енергетиці.
Навесні конфлікт між Кабміном і КМДА загострився через план стійкості. 3 березня президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО, на якому затвердили плани стійкості для всіх областей і обласних центрів, окрім Києва. Розглянути план Київрада намагалася ще 9 березня, однак позачергове засідання не відбулося через відсутність кворуму - депутати фракції "Слуга народу" не з'явилися у повному складі. Лише 10 березня документ підтримали 92 депутати на позачерговому засіданні.
Мер Києва Віталій Кличко публічно відповів Кабміну. За його словами, держава замість допомоги "постійно підкидає якісь шаради і створює перешкоди". Кличко наголосив, що план стійкості столиці Київрада схвалила.
Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко натомість наполягала на протилежному. Вона вказала, що держава вже виділила майже 4 млрд грн із резервного фонду бюджету. Відставання, за словами Свириденко, лежить на совісті міської адміністрації.
Уряд зафіксував відставання ще раніше. Кабінет міністрів констатував недостатні темпи підготовки Києва до наступного опалювального сезону і пообіцяв винести питання на РНБО. Прем'єр-міністерка Свириденко поклала відповідальність на міську владу, тоді як держава, за її словами, свою частину роботи виконує. Якщо місто не прискориться, наступна зима може виявитися ще болючішою за попередню.
Суперечки між КМДА і Кабміном точилися і на рівні документів. Серйозні зауваження до столиці висловив віцепрем'єр Олексій Кулеба: комплексний план підготовки до зими тривалий час залишався незатвердженим і без чітких графіків виконання. Уряд виділив Києву 2 млрд грн - утричі менше, ніж місто просило. Поки інші регіони рухалися за графіком, столиця лишалася серед відстаючих.