Києво-Печерська лавра відтепер доступна у цифровій формі: чому це важливо

Skeiron оцифрував Києво-Печерську лавру. Науковці переконані, що це значне досягнення у збереженні та просуванні культурної спадщини України, нові можливості для вивчення та збереження. Про завершення робіт повідомили 3 квітня в Міністерстві культури та інформаційної політики України.

В Мінкультури повідомили, що українська компанія Skeiron, яка спеціалізується на діджиталізації культурної спадщини, звершила надзвичайно важливу місію – оцифрувати печерний комплекс Києво-Печерської лаври.

«Цей історичний об’єкт, що належить до найважливіших українських культурних та релігійних святинь, тепер має свою відцифровану версію, доступну для перегляду у формі 3D-моделі», - йдеться в повідомленні міністерства.

Протягом понад 7 років існування, команда Skeiron, базована у Львові, здійснила оцифрування понад 100 історичних будівель у чотирьох країнах, проте після подій 2022 року основною метою стала диджиталізація об’єктів ЮНЕСКО у Львові та Києві.

Києво-Печерська лавра – символ довгої і важливої історії розвитку України та християнства загалом. Її історія сягає XI століття, коли Антоній Печерський заснував перші печери, що згодом перетворилися на систему підземних ходів, сполучаючи печерні приміщення. Цей об’єкт на глибині від 5 до 15 метрів, з загальною довжиною понад 800 метрів, став предметом детального оцифрування, що дозволило зберегти та розширити розуміння його структури.

«Створення 3D-моделі підземелля Лаври, відкриває нові можливості для збереження цього унікального об’єкту та наукових досліджень. Міні-фільм про печери Києво-Печерської лаври дає можливість кожному ознайомитися з цією унікальною спадщиною», - розповіли у відомстві.

У Митрополичому саду Києво-Печерської лаври знайшли кераміку раннього залізного віку

2023 року під час археологічних досліджень на території Києво-Печерської лаври у столиці знайшли більше за 4 тисячі більш чи менш значимих елементів - керамічних уламків різних видів, виробів зі скла, металу тощо. Частина з них датується раннім залізним віком - тобто, 6-5 ст. до н.е., і, ймовірно, належить до Милоградсько-Підгірцівської культури. Більшість знайшли у розкопах під час дослідження митрополичого саду у лаврі. Наразі матеріал проходить камеральну обробку - сортується, описується, отримує шифрування та порядкові номери.

Крім цього, проводяться біоархеологічні дослідження. Матеріал збирають під час польових робіт, просіюючи та промиваючи ґрунт - для отримання органічних решток рослинного чи тваринного походження. Над матеріалами потім працюють антракологи (перепалена деревина), палеоетноботаніки (рослинні рештки), археозоологи (рештки ссавців, птахів).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.