Кияни вже не реагують на повітряну тривогу, але все одно виснажуються - психологиня про звикання до війни
Фахівчиня пояснила, чому роздратування через чужий страх часто свідчить про власне виснаження
Кияни дедалі частіше сплять під звуки вибухів, продовжують працювати під час повітряних тривог і майже не реагують на сирени відбою, сприймаючи небезпеку як частину буденності. Проте зовнішня байдужість не означає, що психіка впоралася з навантаженням - організм може виснажуватися непомітно для самої людини. Про межу між адаптацією та ігноруванням загрози, а також про ознаки психологічного виснаження розповіла клінічна психологиня. Вона пояснила, чому навіть довгий сон не повертає сили і що реально допомагає відновлюватися під час війни.
Про особливості звикання киян до обстрілів та способи психологічного самозахисту під час тривалої війни сайту Київ 44.ua розповіла клінічна психологиня та психотерапевтка Богдана Валігура. За її словами, зараз складніше заздалегідь передбачити небезпеку, адже людина може лягти спати під звуки балістики, а прокинутися вже від атаки дронів.
"Психіка здатна адаптуватися навіть до таких умов, але важливо розуміти, що саме ми називаємо нормальним функціонуванням. Але те, що людина навчилася жити в таких умовах, ще не означає, що вони не завдають їй шкоди", - пояснила Валігура.
Психологиня звернула увагу, що раніше, під час бомбардувань Лондона, люди йшли в укриття, тоді як тепер у Києві під час обстрілів люди нерідко навіть не встають із робочого місця.
Чому тривалий сон не знімає виснаження
За словами Валігури, через постійну загрозу організм перебуває у стані підвищеної мобілізації, тому мозок не завжди переходить у достатньо глибокі фази сну. Людина може спати вісім годин і навіть довше, але не відчувати відновлення.
"Я помічаю це і на власному досвіді, і в роботі з клієнтами: після ночей із великою кількістю обстрілів люди можуть спати по 10-12 годин, додатково відпочивати вдень, але все одно не відчувати припливу енергії", - розповіла Валігура.
Серед наслідків хронічного недосипання психологиня назвала погіршення концентрації та памʼяті, посилення дратівливості й плаксивості, тягу до солодкої й жирної їжі та загальне погіршення самопочуття. Валігура зазначила, що в такому стані людині складніше зберігати критичність і раціонально оцінювати інформацію, а роздратування через чужий страх часто свідчить про власне виснаження, а не байдужість.
Психологиня також пояснила, чому багато киян майже не реагують на відбій тривоги - сирени стали частиною повсякденності, і люди продовжують займатися справами, ніби нічого не сталося. Проте, за її словами, справжній масштаб виснаження людина часто усвідомлює лише тоді, коли ненадовго опиняється у спокійнішому місці - у селі, в Карпатах чи в гостях у батьків, і раптом помічає, що стала краще спати.
Що робити, щоб відновити сили
Торкнулася психологиня і теми байдужості до новин про загиблих та руйнування: за її словами, це не обов'язково означає втрату емпатії, а часто є захисним механізмом психіки від перевантаження. Натомість ілюзію контролю над ситуацією, за словами фахівчині, створює думскролінг - постійне читання новин і перегляд Telegram-каналів, яке на короткий час знижує тривогу, але виснажує людину.
Серед дієвих способів підтримки себе психологиня назвала повноцінний сон і харчування, звичні ритуали на кшталт тренувань чи сніданку в певний час, орієнтацію на власні потреби - спілкування з друзями або, навпаки, тишу, а також відпочинок без почуття провини.
"Я часто використовую метафору батарейки. Якщо людина перебуває на червоному рівні виснаження, їй варто дозволити собі найпростіші речі: поспати, замовити їжу, подивитися серіал", - зазначила психотерапевтка.
Щодо підтримки виснажених війною людей психологиня порадила уникати фраз на кшталт "тримайся" чи "усі втомилися" і натомість запитувати, що людині реально допомагає й що підтримувало її раніше.
Чому державні установи та суди зупиняють роботу через тривоги
Психологічне виснаження киян накладається на цілком відчутні побутові наслідки постійних повітряних тривог, з якими містяни стикаються щодня. Раніше Інформатор повідомляв, що повітряні тривоги паралізували роботу держструктур у Києві: значна частина ЦНАПів, відділів Пенсійного фонду, Міграційної служби та Податкової не веде прийом громадян більшу частину робочого дня, а талони електронної черги під час тривоги часто анулюються.
Також ми писали, що через повітряні тривоги київські суди не встигають розглядати справи про стягнення боргів за комунальні послуги: частина районних судів столиці заборонила проводити засідання під час тривог будь-якого рівня, через що розгляд справ може відкладатися на тижні.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Київський МВЦ скасував усі найближчі виставки через постійні повітряні тривоги й удари по столиці
- Повітряні тривоги рятують киян від колекторів: суди не встигають стягувати борги за комуналку
- У Києві є вже три підземні сервісні центри МВС, що працюють під час повітряних тривог
- У застосунку Повітряна тривога тепер є карта руху ворожих дронів та ракет - але киянам це не допоможе
