Повітряні тривоги рятують киян від колекторів: суди не встигають стягувати борги за комуналку
В жовтні 2026 року тисячі кримінальних та адміністративних справ застрягли в судах Києва: через російські обстріли столиці принаймні половина районних судів у місті прийняли рішення не працювати під час небезпеки з повітря
В жовтні 2026 року тисячі кримінальних та адміністративних справ застрягли в судах Києва. Причина банальна - це російські обстріли столиці. Проблема загострилася з початку місяця, коли частина київських судів — від районних до апеляційного — ухвалили рішення не проводити засідання під час повітряних тривог навіть жовтого рівня.
У тривогу половина столичних судів не працює
Найбільше від нових обмежень потерпають справи про стягнення боргів перед комунальними підприємствами та колекторськими компаніями. Це одна з наймасовіших категорій справ, розгляд яких затримується через повітряні тривоги. В окремих судах позови про стягнення боргів із містян можуть становити понад 40% усіх судових позовів.
Наприклад, у Подільському районному суді лише 20 жовтня мали розглядати 70 подібних справ.
У той же день 40 аналогічних справ було заплановано на розгляд у Шевченковському суді.
Але більшу частину з них довелося перенести через повітряні тривоги. Очевидно, що темпи судового стягнення заборгованості зараз сповільнилися. Половина районних судів столиці та апеляційний суд запровадили заборону на проведення засідань під час повітряних тривог будь-якого рівня.
Найсуворіші правила діють в Оболонському, Подільському, Шевченківському, Солом'янському та Деснянському районах. Там із початком тривоги припиняється робота з відвідувачами та проведення судових засідань. У решті п'яти районних судів рішення щодо продовження розгляду справ під час тривоги жовтого рівня залишається на розсуд судді. Але приймання документів у канцеляріях усе одно призупиняється.
Найбільша проблема полягає навіть не в тому, що судове засідання доводиться перервати на годину чи дві. Значно серйозніші наслідки виникають тоді, коли слухання взагалі не відбувається і справу доводиться переносити на іншу дату. Адже суд не може просто призначити нове засідання на наступний день. У кожного судді вже сформований графік слухань, іноді розписаний на багато тижнів уперед. Тому навіть одна повітряна тривога може призвести до того, що наступна спроба розглянути справу відбудеться лише через кілька тижнів.
Для комунальників та колекторів це означає затримку з отриманням судових рішень, необхідних для примусового стягнення боргів. Якщо засідання переноситься кілька разів поспіль, процедура може розтягнутися на місяці. Особливо відчутною така ситуація стає для компаній, які масово звертаються до судів із однотипними позовами. Навіть нетривалі перерви в роботі судів здатні створювати черги зі справ, що очікують розгляду.
При цьому просто продовжувати засідання, не звертаючи уваги на повітряну тривогу, судді також не можуть без ризику порушити права учасників процесу. Верховний Суд уже сформував правову позицію, відповідно до якої повітряна тривога може бути поважною причиною неявки учасника судового процесу. Причому це стосується не лише кримінальних чи адміністративних справ, а й цивільних та господарських спорів.
Таким чином, суди опинилися у складній ситуації. З одного боку, вони мають забезпечити своєчасний розгляд справ. З іншого — не можуть наражати людей на небезпеку або позбавляти їх права особисто брати участь у засіданнях.
Борги нікуди не зникають, але їх стягнення затягується
Для киян, які мають заборгованість за опалення, гарячу воду чи інші комунальні послуги, ситуація виглядає неоднозначно. З одного боку, затримки в роботі судів фактично дають боржникам додатковий час. Поки суд не розглянув позов і не ухвалив рішення, комунальне підприємство не може отримати виконавчий документ за цим позовом для примусового стягнення заборгованості.
З іншого боку, самі борги від цього нікуди не зникають. Перенесення судового засідання не означає списання заборгованості чи звільнення від обов'язку оплачувати комунальні послуги. Після відновлення розгляду справ кредитори зможуть продовжити домагатися стягнення коштів.
До того ж не всі справи про борги обов'язково потребують повноцінного судового засідання за участю сторін. Частину вимог закон дозволяє розглядати в наказному провадженні, без виклику боржника та кредитора. Тому говорити про повне блокування судового стягнення було б перебільшенням.
Проте для справ, які потребують особистої участі сторін, кожна нова тривога може означати ще кілька тижнів очікування. І що частіше росіяни атакують столицю, то довшими можуть ставати черги в київських судах. Виходить парадоксальна ситуація: повітряні тривоги, які паралізують роботу державних установ, водночас уповільнюють стягнення боргів із киян. Комунальники та колектори змушені чекати, а боржники отримують відстрочку, якої ніхто їм офіційно не надавав.
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що кияни спочатку не можуть потрапити на прийом до чиновників, а вже опинившись у кабінеті - не здатні вирішити важливі для себе питання. Проблема в величезних скупченнях людей, що приходять до держустанов, точніше, у суттєвому скороченні їхніх робочих годин через повітряні тривоги. Меншою мірою вина лежить на збоях у електронному документообігу.
Також ми розповідали, що Києві за вересень 2026 року сумарна тривалість повітряних тривог склала 242 години 40 хвилин - це 33,70% усього часу місяця. Кияни пережили найдовшу повітряну тривогу за весь час вторгнення, і вересневий показник уже встиг побити власний антирекорд. З червоними, тобто ракетними та балістичними загрозами, пов'язано 41 годину 50 хвилин сигналів, або 5,81% місяця. Ще 159 годин 02 хвилини, або 22,09% часу, зайняла лише дронова небезпека, а 41 годину 49 хвилин сигнал лунав без зазначеного типу загрози.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
