До підбірки найбільш характерної соціалістичної архітектури світу, яку зібрав відомий британський дослідник, увійшли загалом два десятки столичних будинків
"Літаюча тарілка" УкрІНТЕІ, київська Арка Свободи українського народу ("Дружби народів"), "Батьківщина-мати", Будинок меблів, Житній ринок та ще 15 київських споруд потрапили до підбірки соціалістичної архітектури світу. Її зібрав відомий британський дослідник монументальної архітектури Дармон Ріхтер на своєму сайті "Монументалізм". Усього ж у проєкті зібрано понад двісті архітектурних об'єктів, що характерні для соціалістичних режимів - від Куби до Північної Кореї та від колишньої Югославії до Білорусі.
Крім вже зазначених об'єктів, до переліку на сайті "Monumentalism" увійшли київські будівлі Українського Дому, готелів "Салют" та "Київ", палацу "Україна", будинку культури Київського політеху, хмарочосу Податкової служби, споруди столичного крематорію, "будинку-ромашки" на Оболоні, одного з корпусів заводу "Арсенал" та інші, менш відомі, споруди. До кожної додається коротке пояснення із зазначенням року побудови, імен архітекторів та першого призначення будівлі.
Сайт дослідника ділить витвори соціалістичних митців на чотири категорії: "будівлі", "дизайн", "монументи" та "публічне мистецтво". Найцікавішими є, звісно, будинки, а от у частині дизайну радянської доби Київ не представлений - лише види Чорнобиля (автобусна зупинка, знак "Прип'ять" на в'їзді до міста та найвідоміше з усіх туристичних кліше "Чорнобиль, Україна" - оглядове колесо на центральній площі міста.
"Монументалізм — наочне дослідження ідейної архітектури та дизайну. Кожну фотографію на цьому сайті зробив Дармон Ріхтер, британський дослідник, який останнє десятиліття досліджував посткомуністичний світ за допомогою своєї камери", - зазначено на сайті.
Поряд із київськими будівлями на сайті дослідника - низка світових перлин монументальної соціалістичної архітектури: Загрепчанський будинок у Загребі, Хорватія, будівля факультету архітектури Мінського університету, споруда Балтійського пляжного готелю у латвійській Юрмалі, монумент засновникам партії у північнокорейському Пхеньяні тощо.
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що кияни повстали проти будівництва Свято-Троїцького храму та споруди "Просвітницького центру" УПЦ на перетині вул. Жилянської та Шота Руставелі у самісінькому центрі Києва. Причому невдоволення викликає як сам факт зведення (втім, зрештою, храм на цьому місці дійсно був - до 1962 року), так і архітектура споруди, і її належність до "російського" православного стилю. Також дратує те, що храм будується вже протягом 10 років - і прямо навпроти ліцею №145, а будівельний майданчик явно не додає учням наснаги у навчанні.
Також ми розповідали про те, що у київському архітектурному бюро Проценко показали візуалізацію проєкту другого корпусу міської дитячої лікарні по вул. Казарменій (колишня назва - Григорія Андрющенка). Будівля вийшла функціональною та просторою, з широкою вхідною групою, ігровим майданчиком для дітей та зоною очікування - для їхніх батьків. Щоправда, наразі видатки на капітальне будівництво об'єктів інфраструктури у Києві скорочені до мінімуму, відтак, проєкту доведеться лежати в шухляді до завершення війни.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.