Місто вже ввело в роботу нові когенераційні установки та розраховує на співфінансування з боку держави
Київ нарощує енергетичну стійкість перед наступним опалювальним сезоном: на одному з об'єктів критичної інфраструктури запрацювали чотири нові когенераційні установки загальною потужністю 18 МВт. Комплексний план стійкості столиці Київрада ухвалила на позачерговому засіданні в березні 2026 року. Установки вже подають електроенергію до єдиної енергосистеми України, а паралельно завершується будівництво захисту другого рівня для цих об'єктів.
Про хід реалізації плану стійкості повідомляє міський голова Києва Віталій Кличко. Кожна з чотирьох когенераційних установок має потужність 4,5 МВт. Окрім цього, завершено будівництво нових об'єктів розподіленої когенерації сумарною потужністю близько 60 МВт, ще понад 100 МВт перебуває в роботі. За словами Кличка, до кінця року столиця має отримати близько 200 МВт додаткової когенераційної потужності.
Для систем водопостачання окремо встановили три дизель-генераційні установки потужністю понад 15 МВт. До кінця року планується забезпечити близько 40 МВт резерву для систем водозабезпечення. Кличко зазначив, що план охоплює майже 200 проєктів, завдань і заходів за ключовими сегментами.
"Хочу зазначити, що на сьогодні Київ має домовленість з урядом стосовно пріоритетності заходів з енергостійкості. – Втілення яких коштуватиме близько 30 млрд грн. А також, що фінансування заходів здійснюватиметься у пропорції 50/50 – містом і державою", - зазначив Віталій Кличко.
До переліку входять інженерно-технічний захист, відновлення об'єктів після атак ворога, розбудова розподіленої електричної та теплової генерації, резервних систем водо- й теплопостачання. Крім цього, план передбачає сонячну генерацію в закладах освіти, енергостійкість житлових будинків за програмами співфінансування, капремонт електрощитових, заходи енергостійкості в медичних і соціальних закладах. Міський голова підкреслив, що документ пройшов низку консультацій на рівні уряду, профільних міністерств і міжнародних партнерів, після чого його уточнили та вдосконалили.
Зима 2025-2026 виявилася для Києва найважчою з початку повномасштабного вторгнення. Через масовані удари по міських ТЕЦ у січні-лютому 2026 року тисячі будинків залишилися без тепла на тижні. Найгостріша ситуація склалася на лівому березі, де ТЕЦ-4 та ТЕЦ-6 обігрівали Троєщину, Лісовий масив, Дарницю та Дніпровський район. Правий берег виявився стійкішим саме завдяки децентралізованому опаленню - сотні невеликих котелень замість двох гігантських станцій.
Загальний комплексний план стійкості Києва оцінюється у 61 млрд грн, із яких пріоритетні заходи до зими - близько 30 млрд грн. КМДА вкладає 30 млрд грн у підготовку міста до зими, однак частина киян може знову залишитися без тепла взимку.
Київрада готується погодити експертну грошову оцінку шести земельних ділянок на території Протасового Яру у Солом'янському районі столиці. Загальна сума викупу перевищує 1,2 млрд грн. Землю планують придбати згідно із законом про викуп "для суспільних потреб" - створення та функціонування ландшафтного заказника місцевого значення “Протасів Яр” імені Романа Ратушного. Найдорожча ділянка площею майже 15 гектарів оцінена у понад 1,08 млрд грн.
Раніше Інформатор писав, що Кличко зустрівся з президенткою Комітету регіонів ЄС у Києві - децентралізація та допомога містам. У понеділок, 15 червня 2026 року, президентка Європейського комітету регіонів Ката Тютто приїхала до Києва і провела переговори з міським головою столиці. Центральною темою став розвиток місцевого самоврядування в умовах повномасштабної війни, здатність українських громад витримувати постійні обстріли й надавати послуги мешканцям. Сторони також говорили про підготовку до спільних заходів у Гданську в рамках URC 2026.