У київському фортепіано, залишеному попередніми господарями в щойно купленій квартирі, знайшли справжній сховок зі скарбом: листами з 1950-х, дитячими книжечками й газетами
У київському фортепіано, залишеному попередніми господарями в щойно купленій квартирі, знайшли справжній сховок зі скарбом. Ним виявилися дбайливо заховані у музичному інструменті листи з 1950-х років, дитячі книжечки й газети. Писані чорнильною авторучкою по пожовклому від часу паперу, вони є мовчазними свідками історії - втім, тихо розповідають про побут і звички киян повоєнної доби.
Про незвичну знахідку розповів нардеп попередніх скликань, відомий київський політтехнолог Віктор Уколов. Він написав на Facebook, що його знайома нещодавно придбала квартиру у старому житловому фонді в Києві. Всередині стояло старовинне фортепіано, віком понад 100 років: вона подарувала його самому Уколову.
"Під час настройки інструменту з нього випали заховані там листи, дитячі книжечки і газети післявоєнного Києва 50-х років. Сьогодні читали: як люди солили помідори, щоб взимку використовувати їх у борщі, як шукали де купити дитині шкіряні рукавички, бо скоро зима, як чоловік з відрядження просить дружину, яку він ніжно називає "кицькою", підписати йому газету "Правда", бо вона велика і корисна для всіляких домашніх справ", - розповів Уколов у дописі.
Екснардеп зауважує, що самі автори й адресати листів вже давно померли. Їхня дитина, про яку також писали у листах, теж виросла - і пішла слідом за батьками. А от листи, написані чорнильною авторучкою на жовтому від часу папері залишились у старому піаніно, приблизно 1900 року виробництва (на фасадній панелі навіть збереглись роз'єми під канделябри зі свічками).
"А що в нашу цифрову еру залишиться після нас? Оці всі фото і дописи на Facebook зітруться. Забудуться і буде чисте місце для нових людей. Зберігаймо хоч фотографії, хай у вигляді файлів, тільки не в мережі і не у хмарі, а на оптичних (лазерних) дисках", - філософськи додав Уколов.
Саме фортепіано, каже політтехнолог, вдалося "оживити". Він грає на ньому сам - звук, каже, дещо глухуватий, але інтервали та акорди у ньому правильні. А ще, Уколов журиться: шкода, що 70-80 років тому кияни боялися довіряти листам дещо більше за побутові теми. Цікаво було б, зауважує він, дізнатися, що вони думають про життя.
Нагадаємо, Інформатор писав, що киянин продає сторінки стародавніх рукописів. Папери потрапили до нього випадково - обидва слугували закладками у старовинній Біблії. Самі ж рукописи на автентичність не перевірялися, проте видно, що обидва писані на папері, схожому на папірус, а чорнила нагадують ті, що робилися з горіха - у давнину саме їх використовували для каліграфічного письма.
А ще, ми розповідали, що у Києві продають справжнє відкриття букініста - унікальну колекцію історичних документів Великого князівства Литовського та його сусідів за XIV-XVIII століття. Усі документи оформлені у 37 томів серії книжок, що видавалися з 1865-1912 роках у Російській імперії, як збірка документів з фондів Віленського (Вільнюського) центрального архіву. Така підбірка книжок - це справжнє Ельдорадо для дослідників історії українських земель - саме у описаний період вони входили до складу Литовського князівства.