Канадці дадуть гроші на добудову музею Голодомору у Києві: які умови

Верховна Рада прийняла за основу зміни до Закону «Про музеї та музейну справу» у середу, 7 лютого. Це дозволить добудувати Національний музей Голодомору коштом уряду Канади. У підсумку, музей отримає наглядову та експертну ради. 

До ради увійдуть представники діаспори, нащадки жертв Голодомору, а також представники фахових та наукових груп. В міністерства культури та інформаційної політики впевнені, що це допоможе музею впроваджувати найкращі міжнародні практики. 

«Це ще один крок до відкриття усього комплексу Музею Голодомору для відвідувачів. Добудова музею має стати як символом незламності українського народу, так і способом донесення правди світу про злочини кремля. Ми щиро вдячні всім нашим партнерам за фінансову та експертну підтримку, а також депутатам за посилену увагу до цього питання», – сказав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Впровадження цих змін допоможе отримати від уряду Канади 15 млн канадських доларів (близько 420 млн гривень) на добудову музею. Також передбачені кошти від канадських меценатів та діаспори на облаштування експозиції.

Що відомо про побудову музею

У листопаді 2006 року був прийнятий закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», яким на офіційному рівні було визнано Голодомор 1932–1933 років актом геноцидом українського народу. Цим законом було передбачено спорудження Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні.

Державний музей «Меморіал жертв голодоморів в Україні» було утворено розпорядженням Кабміну від квітня 2009 року. Колишній президент Віктор Ющенко перед тим, як піти з посади, своїм указом надав музею статус національного. Крім цього меморіал був включений до державного протоколу, тому комплекс відвідують офіційні іноземні делегації.

У липні 2015 року музей змінив назву з Національного музею «Меморіал жертв голодоморів в Україні» на Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». У серпні 2019 року комплекс вдруге змінив ім’я на Національний музей Голодомору-геноциду.

Перша черга комплексу була побудована у 2008 році. Ці роботи передбачали реконструкцію будівлі «Зала пам’яті» з благоустроєм прилеглої території, будівництво ліфта та інженерного колектору з шахтним стовбуром. 

«Попереду фінальна стадія будівництва 2-го етапу – зведення будівлі нового музею із благоустроєм прилеглої паркової території, будівництво пішохідного мосту та відкритої автомобільної стоянки на Дніпровському узвозі», - писав в соцмережі у вересні 2021 року на той час міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Друга черга будівництва комплексу почала реалізовуватися у 2017 році. Роботи мали завершити у 2022 році, до 90-ї річниці трагедії. Проте через повномасштабну війну роботи зупинили. Влітку 2023 року парламент погодив виділення 573,9 млн грн на добудову музею. Але президент ветував законопроєкт через критику політиків та активістів, що такі витрати під час повномасштабної війни не на часі.

Які скандали були навколо музею

Найсерйознішу критику музей зазнав, коли від свого імені поширював інформацію, що під час геноциду у 1932-1933 роках загинули 10,5 мільйонів українців. Для порівняння: за офіційними даними, які підтверджуються науковцями через голод загинуло 3,9 мільйона осіб, а сукупні демографічні втрати склали 4,5 мільйона осіб. 

Науковці заявили про фальсифікацію, а музей під керівництвом Олесі Стасюк заявив, що підписанти листа можуть просувати російські тези. Розгорілася суперечка, в якій активістам вдалося довести – а Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти підтвердило плагіат у наукових роботах Стасюк. 

24 червня 2022 року Олеся Стасюк звільнили з посади з офіційним поясненням - «у зв`язку з порушенням умов контракту щодо просування авторитету музею на державному та міжнародному рівнях». Вона звернулась до суду, щоб повернутися до керування музеєм й у квітні 2023 року суд задовольнив її прохання. Міністерству культури не вдалося оскаржити це рішення. Суперечка дійшла до Верховного Суду, проте поки не відомо, цим закінчився конфлікт.

Новою керівницею музею Голодомору стала Леся Гасиджак. Після допису про медіатур будівництвом музеєм, де також було фото очільниці комплексу, здійнявся новий скандал. Жінку захейтили за її зовнішність й вона пообіцяла подати до суду на кривдників. Найближче засідання по цій справі призначено на 26 лютого у Голосіївському райсуді Києва.

Інформатор писав, що нижня палата парламенту Нідерландів офіційно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Заздрість чи ницість: чому відома львівська мовознавиця Ірина Фаріон назвала пісню-переможицю відбору на Євробачення від Альони Альони та Jerry Heil "пісенним євронікчемством" - подробиці дивіться у відео.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.