Головний будинок з привидами Києва та комунальний треш на Нивках - репортаж Інформатора

Парк Нивки є однією з найбільш недооцінених і цікавих з точки зору ландшафту відпочинкових зон Києва. Нині він дещо занедбаний. Сказати, що парк "жахливий", не можна, але й назвати доглянутим не дозволяють дірки у асфальті (а подекуди його відсутність) на пішохідних доріжках, густий підлісок, відсутність газону та наявність колоритних "заброшок" у самому серці. І - так: якщо у Києві і є будинок з привидами, то він розташований саме вглибині парку Нивки.

Дві частини одного парку

Сам парк можна розділити на дві частини. У "цивілізованій" - біля озер, ресторанів та "Нивки-холу", закладу з претензією на пафос (хоча більш досвічені кияни пам'ятають його непрезентабельне минуле у якості боулінг-клубу "Страйк"). З іншої сторони парку, до речі, знаходиться основна будівля посольства США в Україні. А от "дика" - найцікавіша.

Тут рідко ступає нога міського посадовця, а суттєві ремонти доріжок та садово-паркової інфраструктури востаннє проводили у середині "нульових". Власне, й самі живі люди тут з'являються з трьох необхідностей: транспортної (в самому споді парку знаходиться станція міської залізниці "Берестейська"). Розважальної: тут розміщений кінний клуб "Родео" і є сяка-така інфраструктура на кшталт кількох спортивних та дитячих майданчиків. І є ще випадкові гості типу собачників, дітей та кореспондентів Інформатора.

У парку розташоване КП "УЗН" Шевченківського району (де ж ще йому бути). Понад десятиліття тому для його потреб звели такі дерев'яні будиночки - тепер вони виглядають дико і дещо містично, у стилі "будиночка в лісі". Почасти таке враження виникає через безлад, що утворили комунальники поряд зі спорудами - там лежать колоди, хмиз і якесь закинуте дрантя.

Чим далі ми заглиблюємось до парку, тим гіршими стають пішохідні доріжки, і тим менше "цивілізованої" інфраструктури бачимо навколо себе. А у одному місці навіть помітили сліди від екскаватора, який навіщось посунув пласт ґрунту, створивши маленьке озерце. У інших місцях знаходимо сліди від самоскидів і також ґрунт, але вже вивалений просто на місцеву висохлу землю - робимо висновок про те, що комунальники намагатимуться створити тут газон.

На Васильчиковій дачі

Втім, енергії робітників вистачає ненадовго. У закинутій частині парку бачимо чимало прикладів усталеного словникового виразу "спустивши рукави". То прямо посеред пишних кущів знаходимо давно закинутий хмиз, що вже муміфікувався та перетворився на чудову розпалку для багаття. То - якісь просмолені і лисі, як коліно, ділянки землі просто посеред лісу. Доходимо висновку, що тутешні комунальники - цікаві люди з багатим внутрішнім світом.

Зрештою, доходимо до історичної "перлини" парку Нивки. Юні кияни знають її, як "заброшку", їхні дідусі - як "дачу Хрущова" чи "госдачі" - саме з такою самоназвою цей об'єкт припинив своє мирське існування ще у 1960-х. Але спочатку розповімо трохи історії.

Сама місцевість з середини ХІХ століття звали "Васильчиковою дачею". Річ у тому, що тоді вона належала генерал-губернатору Іларіону Васильчикову (саме він віддав наказ про арешт Тараса Шевченка). А коли той помер, вдова передала місцевість Троїцькому Іонінському монастирю на Звіринці.

Радянська влада маєтності "націоналізувала", а коли Київ повернув собі статус столиці у 1934 році, вирішила саме тут розмістити вище керівництво УРСР. У 1935-36 рр. тут будували комплекс спецдач (архітектор Сергій Григор'єв) із двоповерхових кам'яниць з терасами, їдальні, стайні тощо. Нині від них лишилися стайні - саме вони є клубом "Родео", і ще один будинок.

Моторошний будинок з привидами

Саме він і є "дачею Хрущова". І, як численні інші елементи радянської спадщини, він має сумну історію. У 1940-х - 1950-х роках тут мешкали Станіслав Косіор, Лазар Каганович, Микита Хрущов, Дем'ян Коротченко. Всі вони мешкали в будівлі, знаючи, що там сталася жахлива трагедія. Її найпершого мешканця, голову уряду УРСС Панаса Любченка, у серпні 1937 року публічно звинуватили у націоналізмі та "контрреволюції". Приїхавши додому, він вирішив не чекати на арешт, і прямо всередині будинку застрелив дружину - і сам наклав на себе руки.

Нині будівля, яку називають "Ближньою" (або "головною"), зяє пусткою. Сюди рідко ходить навіть місцева дітвора - місце лихе і має недобру славу. До того ж, як помітив Інформатор, воно просто небезпечне: після того, як будівлю закинули напочатку "нульових", сюди понадились ходити мисливці за металом. Вони витягли зі стін сталеві труби - й частково завалили другий поверх.

Власне, парком ця територія стала відносно недавно. 60 років тому, 1962-го, її відкрили для відвідування киянами. А 50 років назад - зробили з неї зразковий парк (тоді він навіть отримав статус пам'ятки садово-паркового мистецтва). Відтоді, здається, нічого визначного у парку "Нивки" не відбувалось: він поступово гибів, занепадав і розростався у повноцінний ліс.

Заповідник поп-арту на Пейзажці руйнується від часу, а паркунів-порушників найбільше біля Главку МВС

Нагадаємо, днями Інформатор розповідав про те, що заповідник поп-арту на Пейзажній алеї у Києві опинився в небезпеці. Мозаїчні скульптури руйнуються від часу та погодних умов, і, м'яко кажучи, потребують реставрації. Деякі з них вже втратили привабливий вигляд, а інші і зовсім виглядають жалюгідно. Від більшості відпали цілі шматки мозаїки, а в деяких з-під споду вже видно арматуру та конструктивні елементи.

Також ми писали про те, що одним з найбільш "завантажених" з точки зору паркування місць столиці є частина Михайлівської площі перед Головним управлінням Національної поліції України у Києві. Та саме там Інформатор знайшов чимало автівок, запаркованих із порушенням правил. Навіть попри те, що деякі з водіїв зухвало порушили правила дорожнього руху, ми не побачили жодного евакуатора, що б відвозив їхні автівки на штрафмайданчики.