Директор КП Житній ринок досі не заключив охоронний договір - його тягнуть до суду
Подільська окружна прокуратура подала позов, щоб змусити балансоутримувача укласти договір як для виявленої пам'ятки культурної спадщини
Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулась до суду з позовом проти балансоутримувача Житнього ринку - відповідальна особа тривалий час ухиляється від укладення охоронного договору попри вимоги закону. Статус пам'ятки без договору залишається лише папером - без цього документа реальна охорона об'єкта неможлива. Суд уже відкрив провадження у справі.
До суду з позовом щодо Житнього ринку звернулась Київська міська прокуратура, яка просить зобов'язати балансоутримувача укласти охоронний договір на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини. Будівля ринку розташована в історичному центрі Подолу - на території одного з найдавніших торгівельних осередків столиці. Балансоутримувач, а ним є КП "Житній ринок" і його директор, тривалий час ігнорує встановлену законом вимогу, що унеможливлює належне забезпечення охорони споруди.
Без охоронного договору власник або балансоутримувач об'єкта культурної спадщини фактично не несе задокументованих зобов'язань щодо його збереження. Законодавство вимагає укласти такий договір не пізніше ніж через місяць з моменту отримання пам'ятки у власність або користування. Прокуратура зафіксувала, що цей строк порушено, а відтак звернулась до суду з позовом на захист інтересів держави.
Як Житній ринок здобув охоронний статус
30 липня 2025 року Житній ринок на Подолі внесено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини міста Києва. Відповідний наказ підписала директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова. З того моменту на Житній ринок поширюються положення Закону України "Про охорону культурної спадщини" та охоронні заходи, визначені законодавством.
Житній ринок - важливий модерністський об'єкт кінця XX століття, який відображає розвиток архітектури й будівельних технологій того періоду. Сьогодні він лишається центром торгівлі та економічної активності Подолу. Розташований у серці історичного району, ринок є не лише архітектурним, а й культурним символом Києва.
Прецедентів, коли прокуратура через суд домагається укладення охоронного договору, у столиці вже кілька. Київська міська прокуратура зверталась до суду з позовом, щоб зобов'язати уповноважену особу укласти охоронний договір на Водонапірну башту в Голосіївському районі. Балансоутримувач тієї споруди також тривалий час ухилявся від виконання законодавчого обов'язку щодо укладення охоронного договору.
У 2025 році Житній ринок відсвяткував 45-річчя. За цей час неодноразово звучали пропозиції знесення або перебудови будівлі - депутати Київської міської ради навіть реєстрували проєкт рішення про приватизацію ринку. Охоронний статус, отриманий у липні 2025 року, мав захистити споруду від подібних сценаріїв - проте без підписаного договору цей захист залишається декларативним.
Що треба знати про Житній ринок
Торгівельна суперечка навколо Житнього ринку тривала роками. 30 липня 2025 року ринок внесли до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Києва - наказ підписала директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова. Про те, як ринок Подолу став пам'яткою, детально писав Інформатор.
Паралельно з питанням охоронного договору не вщухають дискусії про майбутнє ринку як об'єкта господарювання. До Київради вносили проєкт рішення про передачу Житнього ринку в оренду строком на 30 років - без права викупу й з додатковими умовами, що зобов'язують зберегти функції ринку. Як орендні умови вплинуть на ринок, аналізував Інформатор.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
