Від забудовника вимагають заприсягтися, що не чіпатиме водонапірну вежу в Голосієві
Київська прокуратура через суд домагається охоронного договору на 30-метрову споруду в Голосієві, зразок промислової архітектури
Київська міська прокуратура подала до суду позов, щоб примусити балансоутримувача Голосіївської водонапірної башти укласти охоронний договір на цей об'єкт культурної спадщини. Голосіївська вежа вже кілька років перебуває в центрі судових і будівельних конфліктів - і кожен раз її доля залежить від чергового рішення в залі суду. Провадження за позовом прокурора вже відкрито. Без охоронного договору башта юридично беззахисна перед ймовірним знесенням або перебудовою.
Прокуратура звернулась із позовом, щоб зобов'язати уповноважену власником особу укласти охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - Водонапірну башту в Голосіївському районі столиці. Балансоутримувач споруди тривалий час ухиляється від виконання законодавчого обов'язку, що унеможливлює належне збереження об'єкта. Про це повідомляє Київська міська прокуратура.
Попри офіційний статус пам'ятки, балансоутримувач об'єкта тривалий час не вживає необхідних юридичних заходів для її захисту. Прокурори наголошують, що ухилення від підписання документів створює ризики для руйнування чи незаконної перебудови споруди.
Водонапірна башта має висоту 30 метрів. На початку 2023 року споруду офіційно внесли до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини міста Києва. Експерти визначають будівлю як зразок промислової архітектури XX століття та цінний елемент Садиби Української сільськогосподарської академії. Вона вважається найвищою точкою Голосіївського району і є візитівкою однойменної місцевості.
Як башта опинилася під загрозою
Ще наприкінці 2022 року активісти повідомляли, що забудовник ЖК "Голосіївські вежі" обніс парканом ділянку між будинками 9 та 11 на вулиці Генерала Родимцева, і за парканом опинилася сама башта. Представник забудовника тоді заявляв, що споруду планують демонтувати через аварійний стан. Водночас "Мапа Реновації" пропонувала зберегти башту й переосмислити її як громадський простір - наприклад, оглядовий майданчик або місце для виставок та інсталяцій.
Одне з судових рішень стосувалося скасування додаткової угоди, яка дозволяла забудовнику ТОВ "МЖК "Оболонь" зводити об'єкти на території пам'ятки. У 2023 році Північний апеляційний господарський суд відхилив апеляцію прокуратури, що відкрило шлях до потенційної забудови. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду згодом задовольнив касаційні скарги прокуратури та Київської міської ради, скасувавши рішення апеляційного суду.
У листопаді 2025 року Господарський суд Києва відхилив позов прокуратури про повернення землі під баштою у власність держави. ГО "Спадщина Київ" тоді повідомляла, що після цього башта залишалася за будівельним парканом. Тепер прокуратура відкрила новий фронт - судовий позов про охоронний договір, який юридично зобов'яже власника утримувати споруду відповідно до вимог закону.
Така башта в Києві не одна - її сестра-близнючка знаходиться на території ВДНГ і має статус пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Голосіївська ж поки що формально перебуває лише в переліку щойно виявлених об'єктів - і саме ця юридична "недооформленість" дає забудовнику простір для маневру.
Що заявив представник девелопера
Раніше представник забудовника з боку суборендаря "Голосіївські вежі" Максим Гринь публічно заявляв, що башта є "типовою, не унікальною" спорудою, яка є "аварійною". Втім, на засіданні у Верховному Суді представник МЖК "Оболонь" Бєлкін змінив риторику і зазначив, що вони мають бачення, як башту "інтегрувати в забудову". "Я хочу щоб вона зберіглася", - зазначив Бєлкін. Прокуратура розцінює такі заяви як недостатню гарантію і наполягає на юридично зобов'язальному договорі.
Що варто знати про боротьбу за пам'ятку
Голосіївська башта фактично без охоронного договору - це не виняток, а типова вразливість для київських пам'яток. Суд поновив оренду землі під баштою забудовнику МЖК "Оболонь" навесні 2025 року, попри статус споруди як об'єкта культурної спадщини. Тоді суддя Олена Яценко відмовила у задоволенні апеляційної скарги прокуратури - і башта знову опинилася під загрозою. Ця справа показала: навіть офіційний статус пам'ятки не гарантує захисту без відповідних договорів та судового нагляду.
Водночас проблема агресивних забудовників, що нехтують охоронним статусом будівель, стосується не лише Голосієва. Два сусідніх будинки на Хрещатику постраждали через те, що зведення торгового центру на Хрещатику завдало реальних пошкоджень цим сталінкам - пам'яткам архітектури. У їхніх квартирах з'явилися тріщини на стелях і зовнішніх колонах, хоча роботи тривали всупереч судовим заборонам. Обидва випадки свідчать про системну кризу захисту архітектурної спадщини в Києві.
Слідкуйте за нами у Telegram
