Черв’яки з Чорнобилю впорались із радіацією: чи означає це, що її вплив на людей перебільшений

Сьогодні Чорнобильська зона наче дикий заповідник, де продовжують жити та розмножуватись тварини і рослини попри певний рівень радіації. SPEKA 11 березня публікує скорочений переклад статті з Phys.org про одне з таких досліджень та коментарі генерального директора Науково-дослідного інституту радіаційного захисту АТН України, кандидата біологічних наук Володимира Берковського.

Кого і що досліджували

Американські дослідники виявили, що деякі тварини, які живуть у зоні відчуження, можуть фізично та генетично відрізняються від своїх родичів з інших місць. На це можуть впливати багато чинників, що не пов’язані з опроміненням, але це стало гіпотезою про вплив довготривалого опромінення на ДНК.

У співпраці з науковцями з України та США, зокрема з біологом Тімоті Муссо з Університету Південної Кароліни, який вивчає вплив радіації від Чорнобильської та Фукусімської катастроф, Тінторі та Рокман відвідали Чорнобильську зону відчуження у 2019 році, щоб з’ясувати, чи має опромінення помітний вплив на черв’яків.

З лічильниками Гейгера та засобами індивідуального захисту від пилу вони збирали черв’яків зі зразків ґрунту, гниючих фруктів та інших органічних матеріалів. Черв’яків зібрали з місць по всій зоні відчуження з різним рівнем радіоактивного забруднення, починаючи від фонових рівнів, як у Нью-Йорку, до відносно високих.

Зібравши зразки, команда привезла їх до польової лабораторії у колишньому житловому будинку в Чорнобилі, де вони відокремили сотні нематод від ґрунту та фруктів. Звідти їх відвезли до київського готелю, де за допомогою мікроскопів виділили та визначили вид кожного черв’яка. Повернувшись до лабораторії Нью-Йоркського університету, дослідники продовжили вивчення черв’яків, після чого заморозили їх.

«Ми можемо кріоконсервувати черв’яків, а потім розморозити їх для подальшого вивчення. Це означає, що ми можемо зупинити еволюцію у лабораторії, що неможливо з більшістю інших тварин, і дуже цінно, коли ми хочемо порівняти тварин, які пережили різні еволюційні історії», — сказав Рокман.

Радіація ні при чому

Дослідники були здивовані, коли виявили, що, навіть використовуючи різні методи, вони не змогли виявити ознак впливу опромінення на геном чорнобильських черв’яків.

«Це не означає, що Чорнобиль безпечний, це радше означає, що нематоди дійсно стійкі тварини й можуть витримувати екстремальні умови. Ми також не знаємо, як довго кожен із зібраних нами черв’яків перебував у зоні, тому не можемо бути впевнені, який саме рівень опромінення отримав кожен черв’як та його предки за останні чотири десятиліття», — зазначає Тінторі. 

Щоб зрозуміти, чи не пов’язана відсутність впливу з тим, що черв’яки, які живуть у зоні відчуження, надзвичайно ефективно захищають або відновлюють свою ДНК, дослідники розробили систему для порівняння швидкості зростання популяцій черв’яків і використовували її для вимірювання чутливості нащадків кожного з 20 генетично відмінних черв’яків щодо різних типів пошкодження ДНК. Результати свідчать, що черв’яки з Чорнобилю не обов’язково є більш толерантними до опромінення, і забруднений радіонуклідами ландшафт не змушував їх еволюціонувати.

Як із цим у людей?

Попри генетичну простоту черв’яків, ці дані можуть допомогти краще зрозуміти природні варіації ДНК у людини.

"Те, як різні особини одного виду реагують на пошкодження ДНК, є головним питанням для дослідників раку, які прагнуть зрозуміти, чому у деяких людей з генетичною схильністю до раку розвивається хвороба, а в інших — ні", - пояснюють вчені.

Володимир Берковський зазначає, що пошкодження ДНК можуть виникати як внаслідок природних біологічних причин, так і через вплив зовнішніх чинників біологічної (деякі віруси), хімічної (канцерогенні сполуки) або фізичної природи, зокрема, через вплив неіонізувального (сонячні промені) або іонізувального випромінювання. Пошкодження ДНК-клітини може бути успішно відновлено або воно може спричинити загибель клітини чи її знищення захисними механізмами організму.

"При цьому загибель клітин є складовою природних процесів функціонування та оновлення тканин тіла. Іноді відновлення пошкодженої ДНК може бути з похибками, що призведе не до загибелі клітини, а до її неконтрольованого поділу. Саме у таких випадках можуть виникати пухлини", - зауважив Берковський.

Результати дослідження щодо відсутності змін у ДНК у багатьох поколінь черв’яків не є несподіванкою, — вважає вчений.

«З людьми на території зони відчуження ситуація складніша. Міжнародні принципи радіаційного захисту людини базуються на лінійній безпороговій теорії виникнення таких біологічних ефектів, як рак. Додаткове опромінення людини понад природного радіаційного фону має бути виправдано користю від діяльності, яка призводить до такого опромінення. Це можна обґрунтувати для професійної діяльності на території зони відчуження, але додаткове опромінення людей, зокрема дітей, за постійного проживання на території зони відчуження, невиправдане», — переконаний Берковський.

Під час війни Росія використовує успішні інновації, що були розроблені українськими військовими, зокрема FPV-Дрони. Тепер обговорюється можливість, що Росія, спостерігаючи успішність партизанських рухів на своїй території, може спробувати застосувати подібний підхід на території України. Це питання обговорюється в інтерв'ю з Михайлом Орєшніковим, головою сепаратистського руху в Росії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.