Лікарі порадили добровольцю з ампутованими ногами вдруге пройти 9 лікарів для медико-соціальної експертизи
Бюрократична система в медичній системі України змусила добровольця Олега Симороза, який втратив ноги на війні, самотужки проходити обстеження у двох лікарнях. Ветеран зіткнувся з численними проблемами з доступністю в лікарнях столиці. Сходи, високі пороги, брак пандусів створюють для нього складні перешкоди. Крім того, бюрократична процедура наразі здається безглуздою.
Олег Симороз не лише учасник російсько-української війни, він громадський активіст та юрист. Зокрема, до лютого 2022 року брав участь в акціях проти забудови зелених зон та історичного центру Києва. Після повномасштабного вторгнення окупантів Олег вступив до лав 112-ї бригади ТРО. Спочатку він воював на Ірпінському напрямку, а потім підрозділ Симороза перемістили на Донеччину. У жовтні 2022-го військовий підірвався на протитанковій міні під Кремінною. На жаль, він втратив ноги, пошкодив руки та обличчя. Олег каже, що служба в піхоті - це справжня лотерея. Статистика говорить, що це у більшості випадків - смерть.
«Тому я для себе вирішив, що моя історія позитивна. Я міг отримати більші поранення - наприклад, втратити зір», - каже військовий.
Нещодавно Олега виписали з лікарні після першого етапу лікування та реабілітації. Він приїхав до сімейного лікаря подати документи на МСЕК, приніс всі виписки, всю документацію фінального ВЛК з госпіталю.
«І знаєте що? Мені сказали проходити девʼять лікарів знову. Як мені з ампутованими ногами проходити половину цих лікарів я навіть писати не буду», - розповів ветеран.
Олег зазначив лікарю, що у нього не було поранень, повʼязаних з урологією, немає скарг щодо цього, то для чого проходити, наприклад, уролога? Відповідь була: «Такий порядок, так треба». Зрештою ветеран разом з батьками пройшов у лікарні 8 лікарів. І ще одного в іншій лікарні.
«Майже всіх лікарів, яких мені призначили знову проходити, я обійшов в своїй поліклініці № 2 Деснянського району. Інклюзивність в цьому закладі на трійку з мінусом - є пандуси, ліфт, але немає безбарʼєрності, дуже багато старих кабінетів, де величезні пороги», - розповідає Олег.
На жаль, психіатра у поліклініці немає, тому нашого героя направили до Київської міської психоневрологічної лікарні № 2 на Миропільській, 8. Це комунальне некомерційне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). «Тобто це відповідальність Віталія Кличка та підпорядкований йому Департаменту охорони здоровʼя, очільника якого він звільняє і призначає. З жовтня 2017 року попри чисельні скандали незмінним очільником цього департаменту є Валентина Гінзбург», - написав у соцмережах військовий.
У Київській міській психоневрологічній лікарні № 2, за словами військового, немає пандуса, а вхідна група на ремонті. «Мене оглядали в машині, до речі, щоб підʼїхати на внутрішню парковку треба вийти та поклонитись охоронцю, щоб той відкрив ворота в пекло», - йдеться в пості ветерана.
Він вважає, що його принизили, бо у 26 років він мав усюди брати з собою батьків.
«Лікар психіатр мене питає: «Як ваш психологічний стан? Вас нічого не дратує?», та ну не знаю навіть… Чи можна було попередити мене про ремонт та відсутність пандусів? Чи можна у всьому Києві знайти нормальне інклюзивне приміщення, де МСЕК можна було б проходити без приниження? Риторичне питання. Менеджмент рівень Кличка, тому я не здивований. У Віталія Володимировича зараз набагато важливіші питання - скляний міст на Оболоні, розвʼязка за мільярд на Богатирський, земельку забудовникам на сесії треба протягнути, а інклюзивність - це не так модно, тут стрічку під камери не розріжеш», - зазначив Олег.
Медичне забезпечення є однією з основних тем, які турбують ветеранську спільноту. Закон України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» і деякі інші законодавчі акти для цих категорій осіб виділяють низку гарантій у сфері охорони здоров’я. На папері вони мають забезпечити належний рівень медичної допомоги та реабілітації ветеранів. А також безоплатні ліки та медичні препарати, регулярні обстеження, диспансеризацію.
Олег Симороз підтвердив, що ті протези, на котрих він зробив перші кроки і якими зараз користується, безоплатні. «Вони обійшлися приблизно під 800 тисяч - цю суму покриває держава. Для першого протезування - непоганий варіант. Але щоб повернутися до активного життя, потрібні гідравлічно-електронні колінні модулі. Їх держава не покриває - там ціна вже 2,5 мільйона гривень за один», - розповідає військовий.
Небайдужі українці зібрали на нові електронні коліна для Олега Мороза 5 млн грн. Цієї суми має вистачити, щоб придбати модель Ottobock Genium X3 - один з найсучасніших електронних колінних модулів.
«Всі витрати з Монобанки повʼязані з моїм протезуванням я чітко фіксую в окрему табличку і в кінці я прозвітую за кожну копійку, так що не хвилюйтеся», - запевнив військовий.
Ставити нові коліна Олег планує в Україні. В Києві його готовий запротезувати один з кращих протезистів України - Олександр Стеценко, він має ліцензію на встановлення Ottobock Genium X3, відповідно у нього буде можливе гарантійне обслуговування.
Тримаючи тил, ми усією країною підтримуємо наших військових. Тому виникає питання: «Чому під час завершення другого року війни державні установи та чиновники не спромоглися забезпечити комфортні умови для медичного обслуговування наших ветеранів»?
Наталя Толуб
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.