Житній ринок на Подолі офіційно став щойно виявленим об'єктом культурної спадщини - КМДА
Департамент охорони культурної спадщини КМДА повідомив, що Житній критий ринок включено до Переліку об’єктів культурної спадщини
Житній критий ринок у Києві офіційно внесли до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Йдеться не лише про основну будівлю. Статус поширюється на весь комплекс "Житній ринок": головний корпус, п’ять вентиляційних шахт, підземний простір під торгівельним майданчиком із двома заїздами, підпірну стіну з вбудованими наземними приміщеннями. Усі ці елементи є частиною єдиного майнового об’єкта.
"Житній критий ринок - спадщина українського модернізму", - йдеться у повідомленні Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
Відповідний наказ №44 Департамент охорони культурної спадщини КМДА підписав 30 липня 2025 року. Об’єкт "Житній критий ринок" складається з конструктивно поєднаних між собою і взаємопов’язаних функціонально надземних і підземних елементів: головної будівлі, п’яти вентиляційних шахт, підземного простору під торгівельним майданчиком з двома заїздами, підпірної стіни з вбудованими наземними приміщеннями.
"Житній критий ринок на вул. Верхній Вал, 16 - це не лише важливий торговельний осередок Подолу, а й знаковий архітектурний об’єкт періоду «другої хвилі» модернізму (1970–1980-ті роки)", - йдеться у повідомленні.
Фахівці наголошують, що Житній ринок суттєво вплинув на формування нежитлової забудови Києва того періоду та став показовим зразком інженерної й будівельної думки кінця ХХ століття. Проєкт пов’язаний із роботою архітекторів КиївЗНДІЕП - зокрема Григорія Ратушинського, Олега Бойченка, Віктора Штолько, Ольги Моніної та інженера Бориса Беднарського. Окремий акцент - на синтезі мистецтв: фасад прикрашає монументальне панно з художнього металу, створене Іриною Перовою.
Містяни не хочуть перетворення Житнього ринку на фудхол
У столиці нещодавно провели комплексне соціологічне дослідження щодо майбутнього Житнього ринку. Результат однозначний: ще один фудхол на кшталт "Бессарабки" місту не потрібен. Кияни хочуть зберегти ринок як живий, доступний і локальний простір. 81% опитаних називають архітектуру та атмосферу ключовою цінністю, 79% говорять про доступність для людей із різним доходом, а 70% хочуть зберегти щоденну локальну торгівлю.
Нагадаємо, споруда, яка є щойно виявленою пам'яткою, але не отримала офіційного статусу пам’ятки архітектури може бути знищена під виглядом реконструкції ще до того, як її облікову картку розгляне Мінкульт.
Зараз читають на Інформаторі
Читайте нас у Facebook
