Яких втрат зазнав громадський транспорт Києва через зупинки під час повітряної тривоги - дослідження

У Києві з 24 лютого 2022 року по 9 січня 2024 року пролунали 950 тривог. Про це свідчать відкриті дані застосунку "Київ цифровий". Якщо їх покласти на графік, то можна побачити зміну активностей росіян залежно від місяця і години доби.

Як пише "Економічна правда", через зупинку громадського транспорту під час тривог, "Київпастранс" перевіз у 2022 році на 40,9% менше, ніж за 2021 рік. Дохід відповідно скоротився до 1,37 мільярда гривень.

Дохід "Київського метрополітену" у 2022 році скоротився вдвічі – до 1 мільярда гривень. Журналісти підрахували, що за той рік з 05:00 до 23:00 загалом тривога тривала 631 годину. Це дорівнює місячному простою транспорту або 200 мільйонів гривень доходу.

Графік тривалості та частоти тривог в столиці

Насиченість кольору на графіку вказує на частоту спрацювання тривоги в певний час доби протягом місяця чи тижня. Темніші відтінки означають щоденні випадки оголошення тривог у цей проміжок часу, а світліший чи білий колір свідчить про їх меншу кількість чи відсутність. Серед найінтенсивніших періодів тривог і подекуди ракетних атак – початок війни, коли Київ протягом місяця перебував в облозі, травень 2023 року, а також останні два місяці, коли росіяни почали нову "зимову кампанію" обстрілів українських міст. 

Загалом у грудні тривоги в столиці звучали 43 години. Це єдиний місяць 2023 року, коли їх тривалість перевищила травневі показники – тоді тривоги лунали майже 66 годин. Найменшу кількість тривог зафіксовано у вересні-жовтні, коли російські сили накопичували резерви для осінньо-зимових атак.

Рік тому громадська організація "Пасажири Києва" порахувала, що година простою транспорту завдає столиці збитків на 8,7 мільйона гривень. Таким чином, якщо тривалість тривог у Києві становила 1 115 годин, то економічні втрати перевищують 9,7 мільярда гривень.

У 2023 році 338 тисяч людей скористались станціями підземки як укриттям під час нічних повітряних тривог

Під час нічних повітряних тривог у 2023 році станціями столичної підземки скористалися понад 338 тисяч людей. Найбільше у травні. Тоді на станціях загалом укривалися більше ніж 92 тисяч людей. 

Підземні станції Київського метрополітену з перших днів повномасштабного російського вторгнення у цілодобовому режимі працюють як укриття. Завдяки підтримці міжнародних партнерів всі станції, які слугують укриттям, забезпечені модульними лавами, розкладними стільцями, матрацами, ковдрами, також на станціях доступний інтернет-зв’язок 4G. Крім того, на платформах розміщені фонтанчики з водою. За потреби працівники метрополітену забезпечують супровід до санітарних вузлів, які розташовані за межами платформи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.