Визнання знайшло за кордоном: київського скульптора Лігадовського прийняли до Королівського товариства митців Британії

Читать на русском

На батьківщині митець був не надто відомим, але, потрапивши до нового оточення, зміг розкритися вповні - і вже встиг завоювати престижну премію для скульпторів, а також виставити роботи на відомих майданчиках

Читать на русском
Визнання українського митця за кордоном
"Політ ластівки" - одна з робіт київського скульптора Олексія Лігадовського. Фото The Guardian

На батьківщині митець був не надто відомим, але, потрапивши до нового оточення, зміг розкритися вповні - і вже встиг завоювати престижну премію для скульпторів, а також виставити роботи на відомих майданчиках

Київського скульптора Олексія Лігадовського, який поїхав з України одразу після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му, прийняли до Королівського товариства митців Великої Британії. Скульптор був не надто відомим на батьківщині, проте його ідеї сподобалися європейському глядачеві - він вже отримував декілька премій, а його роботи виставлялися в Лондоні. Звістку про визнання британською художньою спільнотою прийшла на день народження Лігадовського.

Про несподівану славу Олексія Лігадовського пише бриданське видання The Guardian. Разом з дружиною Дашею Непочатовою та 16-річною падчеркою скульптор поїхав з Києва одразу після початку повномасштабного вторгнення рф до України 24 лютого 2022-го. Митець розповів журналістам: невдовзі після цього його друзі надіслали світлини його майстерні - її було знищено російськими снарядами.

"Коли їхали з України, щоб врятувати доньку, - не думали, що це буде настільки надовго. Зараз здається, що я живу іншим життям - і намагаюся не думати про це, заперечити, загнати цей біль у глибину своєї свідомості і дати собі більше часу", - поділився Лігадовський з виданням.

Митець зізнався, що, приїхавши до Британії та отримавши статус біженця, став відчувати, що втратив "голос і мову". Відчуття порожнечі всередині виникло через вірваність від попереднього життя. Тому для нього було дуже важливим залишитися у професії - щоб не втратити ще й художню ідентичність.

"В Україні я знав ринок і суспільство, але був невидимим і ніхто мене не знав, але тут моїм найпершим кроком було з'явитися, щоб люди побачили мене, стати видимим", - веде далі Лігадовський.

Зрештою скульпторові вдалося досягти успіху: 2023 року він зміг продемонструвати свою роботу в Winter Sculpture Park у Бекслі, на південному сході Лондона. А нещодавно виграв одну з п’яти премій для скульпторів на Lucca Biennale Cartasia, найбільшій події в світі мистецтва для паперових скульптур. Його робота "Політ ластівки" буде виставлена ​​в Луцці, Італія.

"Цей твір зроблено з гофрованого картору: скульптура займає акробатичну позу ластівки, метафорично залишаючи свою ногу у минулому, голову - простягаючи в майбутнє, а тулубом балансуючи у сьогоденні з розчахнутими руками", - пояснює скульптор.

Ще одна робота, "Канатоходець", виставлятиметься у Грейт-Ярмуті, поряд з дев'ятьма скульптурами інших художників цього листопаду. Доречі, новину про почесне членство у Королівському товаристві митців Британії Олексій Лігадовський почув на власний день народження - каже, що це стало для нього надзвичайно приємним подарунком.

Дискусія про правила створення муралів та що буде з мозаїками і вітражами

Нагадаємо, днями Інформатор писав про дискусію, що пов'язана зі створенням муралів у Києві, де міська рада розробляє єдині правила з розпису стін муралами, і наполягає на затвердженні ескізів малюнків та локацій спеціальною комісією. Мастила у вогонь підлила відома мисткиня, Євгенія Фуллен - днями на Святошині з'явився стінопис, створений її командою, з зображенням Михайла Грушевського. Причому він постав після того, як Київрада прийняла ембарго на створення будь-яких муралів.

Також ми писали про те, що у Києві від знищення хочуть зберегти мозаїки, керамічні панно та вітражі. До Державного реєстру культурної спадщини внесли одразу чотири нові мозаїки. Йдеться про твори монументального мистецтва 1950-80-х років, які яскраво відображають характерний для доби модернізму синтез мистецтв.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.