Ексміністр з питань ЖКГ й чинний нардеп Олексій Кучеренко вважає: указ про Плани стійкості готує суспільну думку перед призначенням винних
Президент 31 серпня 2026 року підписав Указ про затвердження рішень РНБО щодо стану виконання Комплексних планів стійкості регіонів та схвалення такого плану для Києва. Чинний нардеп, колишній міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко вважає: документ готує суспільну думку до призначення "крайніх" за зрив опалювального сезону. Він звертає увагу на елементи документу: там йдеться про персональну відповідальність очільників обласних адміністрацій, КМДА і міських голів, але жодного слова немає про відповідальність уряду.
Депутат наголошує, що окреме схвалення плану саме для Києва наприкінці літа виглядає як визнання управлінських прорахунків. Кучеренко опублікував свій аналіз указу у Facebook, розклавши документ на ключові тези. Він зазначає, що аудит, який провів уряд Юлії Свириденко, і подальша корекція з боку РНБО в кінці літа - це нормальний і логічний процес, а от окреме затвердження плану стійкості міста Києва саме 31 серпня він назвав абсолютно ненормальним.
"31 серпня затвердити план стійкості міста - це визнати, що щось навколо Києва робилося неправильно. Мені точно відомо, що жодних письмових зауважень стосовно прийнятих в березні та травні документів до КМР не надходило", - написав депутат Київради Олексій Кучеренко.
Депутат окремо виділив формулювання указу про необхідність "звернути увагу Київського міського голови" щодо персональної відповідальності за підготовку та проходження опалювального сезону 2026/27 в Києві. На його думку, ця фраза наперед вказує, кого призначать головним відповідальним по столиці.
"З чого роблю висновок, що йде підготовка суспільної думки про "призначення крайніх". А фраза "Звернути увагу Київського міського голови за персональну відповідальність за підготовку та проходження опалювального сезону 2026/27 в місті Києві" заздалегідь демонструє, кого буде призначено головним відповідальним по Києву", - зазначив Олексій Кучеренко.
Кучеренко визнає, що має чимало питань до КМДА та Київради і не сумнівається в їхній відповідальності, проте наполягає, що вона має бути паритетною з відповідальністю урядовців. Він також звернув увагу на низку доручень указу, які вважає запізнілими щонайменше на півроку - на його думку, значну частину цієї роботи слід було виконувати всі 4,5 роки. Окремо депутат відзначив вимогу забезпечити незалежне резервне живлення кожного багатоквартирного будинку та доручення суб'єктам господарювання резервувати пальне й запчастини незалежно від форми власності.
Підсумовуючи, Кучеренко закликав не звертати уваги на відсоткові показники виконання плану, назвавши це "банальною чиновницькою звітністю та апаратними іграми" - об'єкт, за його словами, або готовий, або ні. Депутат звернувся до міських голів, керівників енергетичних і комунальних підприємств та закликав знайти можливість матеріально заохотити персонал, який безпосередньо готує інфраструктуру до зими.
Питання відповідальності за виконання Плану стійкості загострилося на тлі повільного освоєння коштів у Києві. Місто отримало значні суми на резервне теплопостачання та захист енергооб'єктів, однак посадовці, за словами депутатів Київради, побоюються витрачати ці кошти через ризик кримінального переслідування.
Опалювальний сезон 2026-2027 наближається, а частина ключових рішень - зокрема щодо альтернативної системи теплопостачання - лише проходить стадію тендерних процедур. Це створює ризик, що резервні потужності не запрацюють вчасно, і саме навколо цього розгортається дискусія про розподіл відповідальності між містом та урядом.
Раніше Інформатор повідомляв, що Київ виконав План стійкості лише на 6%, хоча гроші на рахунках комунальних підприємств є, - за словами депутата Київради Максима Нефьодова, виконавці бояться їх освоювати через страх кримінальних проваджень.
Також ми писали, що міський голова Віталій Кличко звітував про відновлення пошкоджених ТЕЦ на 65% та про будівництво резервних потужностей енергетики, тоді як депутат Леонід Ємець наголошував, що виконувати План стійкості заважають законодавчі обмеження, зокрема тривалі процедури введення обладнання в експлуатацію.