Реставратори повернули блиск бароковій святині майстра Івана Равича в Успенському соборі
У Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" завершили реставрацію унікального напрестольного хреста 1751 року, створеного київським золотарем Іваном Равичем. Заповідник продовжує повертати доступ до своїх святинь - 14 липня там нарешті відкрили Дальні печери, куди не було доступу з 2022 року. Історичний артефакт зберігається в Успенському соборі і після реставраційних робіт знову демонструє характерну барокову оздобу та авторське золочення. Фахівці зазначають, що реставрацію виконали максимально дбайливо, не змінюючи жодного авторського елемента пам'ятки.
Хрест виготовили у 1751 році на замовлення ієросхимонаха Івана Зеленія, повідомляє Life.kyiv.ua. На срібній оправі збереглося іменне тавро майстра - "IR", що підтверджує авторство Івана Равича - одного з найвідоміших українських ювелірів доби бароко. За століття експлуатації поверхня хреста вкрилася забрудненнями, які приховували тонку ювелірну роботу.
Під час реставрації спеціалісти очистили металеву оправу, укріпили декоративні елементи та зберегли авторське золочення. Крім того, вони відновили різьблену дерев'яну основу, провели роботи зі слюдяними вставками та приділили особливу увагу збереженню автентичних матеріалів XVIII століття. Реставраційні роботи виконали фахівці відділу наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам'яток Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Сергій Шелапов та Мирослава Грига, і їхнім головним завданням було не лише повернути хресту естетичний вигляд, а й максимально зберегти його історичну автентичність.
Іван Равич (1677-1762) вважається одним із найвидатніших київських золотарів XVIII століття. Майстер народився та працював на Подолі, понад три десятиліття був лавником і райцею київського магістрату, а його творчість охоплює майже 60 років. Серед замовників Равича були монастирі, представники козацької старшини та українські гетьмани.
Напрестольний хрест є одним із головних богослужбових предметів православного храму та використовується під час літургії й благословення вірян. Фахівці наголошують, що збережене авторське тавро "IR" має особливу історичну цінність, адже дозволяє достовірно ідентифікувати автора виробу та краще досліджувати розвиток українського ювелірного мистецтва XVIII століття. Реставрація таких пам'яток допомагає зберегти культурну спадщину Києва та передати її майбутнім поколінням.
Раніше Інформатор повідомляв, що у будинку митрополита Онуфрія з УПЦ у Лаврі знайшли сауну та VIP-зону для SPA. Йшлося про Митрополичий будиночок на території Києво-Печерської лаври, що був резиденцією предстоятеля УПЦ, де виявили приватну сауну та SPA-зону.
Також ми писали, що у Києво-Печерській лаврі відкрили портретно точне погруддя гетьману Іванові Мазепі. Постать гетьмана, що був одним з найбільших меценатів свого часу та долучився до розбудови православної святині, увічнили у корпусі №4 Верхньої Лаври.