У Києво-Печерській лаврі відкрили портретно точне погруддя гетьману Іванові Мазепі
Основою для погруддя стала прижиттєва гравюра Мартіна Бернігерота, а образ гетьмана відтворювали у співпраці українські митці та історики, що забезпечило максимальну достовірність
У Києво-Печерській лаврі 1 грудня 2025 року відкрили погруддя Івана Мазепи, гетьмана, що був одним з найбільших меценатів свого часу та долучився до розбудови православної святині. У храмах, зведених його коштом, і сьогодні відбуваються богослужіння, а самого гетьмана поминають як благодійника. Подію приурочили до 34-ї річниці всеукраїнського референдуму про незалежність.
Про відкриття погруддя Іванові Мазепі у Києво-Печерській лаврі розповідає видання "Вечірній Київ". За словами докторки історичних наук і дослідниці постаті гетьмана Ольги Ковалевської, проєкт замислили ще у 2017 році. Відтак, від появи ідеї до її реалізації минуло цілих 8 років.
А в.о. гендиректора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Світлана Котляревська розповіла, що на території згодом встановлять і великий пам'ятник Іванові Мазепі. Вже обрали й локацію для нього, біля Успенського собору: ймовірно, гетьман дивитиметься на велику лаврську дзвінницю, та й сам собор - саме він дав кошти на їхню побудову. Погруддя гетьманові й меценату, каже Котляревська, є актом історичної справедливості.
"Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди", — зауважила в.о. директора.
Погруддя встановили коштом меценатів. А створив його скульптор і військовий Олесь Сидорук: він співпрацював з колегами, Борисом Криловим та архітектором Віктором Юрківим. Сидорук розповів, що основою для портретної точності стала прижиттєва гравюра Мартіна Бернігерота. Образ гетьмана відтворювали у співпраці українські митці та історики, що забезпечило максимальну достовірність.
Зауважимо, що протягом тривалого часу влада Російської імперії, а згодом і СРСР намагалися знецінити ім’я гетьмана Івана Мазепи. Ба більше, його взагалі викреслювали з історичного канону, щоб наступні покоління не знали й не пам’ятали про його роль. Зокрема, у самій лише Лаврі він збудував Троїцьку Надбрамну церкву, Успенський собор, Церкву Всіх святих над Економічною брамою, лаврські "мазепині мури" з вежами тощо.
Цікаво, що за 35 років незалежності у Києві не з'явилося жодного пам'ятника Мазепі. За словами історика, очільника УІНП Олександра Алфьорова, причиною тому був шалений спротив представників влади. Настільки "токсичною", каже він, є для когось з владних кіл історія гетьмана.
Як виглядатиме пам'ятник Мазепі з курчем, що його встановлять у Лаврі
Нагадаємо, раніше Інформатор писав про те, як виглядатиме пам'ятник Івану Мазепі, що його планують встановити у Лаврі. Проєкт монумента авторства скульпторів Олеся Сидорука та Бориса Крилова показав колишній нардеп та ініціатор історичних проєктів Микола Томенко. Йдеться про погруддя гетьмана, що буде встановлене на колонні з гербом Мазепи (так званим "Курчем" - знаком волинських князів Курцевичів-Гедиміновичів), прикрашеним декоративним листям.
А у січні 2025-го ми розповідали про прохання кількох десятків народних депутатів до Віталія Кличка - про перейменування вулиці Лаврської у Печерському районі Києва на вулицю Івана Мазепи. Підстава - історична та ідеологічна: ще 2007 року вулицю перейменували на "Мазепи", але 2010-го до Києво-Печерської лаври приїздив патріарх РПЦ Кирило, і тоді вулицю розділили навпіл, перейменувавши на "Лаврську" ту її частину, на якій розташований монастир. Тепер, кажуть нардепи, прийшов час повернути вулиці її назву.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
