У Києві згорів флігель садиби Орлова, де жив Михайло Врубель під час роботи над своїм Демоном
Комплекс будівель, що формують садибу на Кудрявці, був ще 2020 року переданий Київрадою компанії, що пов'язана з сином ексмера столиці, Олександра Омельченка, всупереч своїй історичній цінності та захисному статусу
Низку загадкових пожеж у Києві продовжив історичний одноповерховий флігель садиби Орловського, що на Кудрявці у Шевченківському районі. Вогонь тут спалахнув 5 листопада 2025 року, знищивши частину історичних інтер'єрів та фасад будівлі. Колись ця садиба була прихистком для найталановитіших - художників, літераторів, музикантів; відомо, тут творив свого "Демона" Михайло Врубель. Ще у 2020-му Київрада передала садибу приватній компанії, що пов'язані з Олександром Омельченком-молодшим, сином ексмера Києва.
Будував знаменитий зодчий Володимир Ніколаєв
Про пожежу, що сталася на початку листопада у одноповерховому флігелі садиби Орловського на Кудрявці (вул. Гоголівська, 28) розповів художник Валерій Хадеєв. Він зауважив, що горіло неподалік від київської обсерваторії, посеред старого парку в англійському стилі, розбитому тут ще наприкінці ХІХ століття. Митець пригадав, що за радянських часів, і вже за незалежності пишні історичні будівлі були санаторієм "Салют", а влітку виконували функцію дитячого табору.
"Був підпал підсобних приміщень, тому що ворота були відкриті. Може, то були безхатьки, а може, й черговий забудовник вже поклав око на такий жирний шмат землі. А там би парк, або ще щось культурно-мистецьке, зробити", - зауважив Хадеєв у дописі.
Насправді ж, горіла визначна для Києва споруда - флігель садиби Орловського. Це відомий український живописець ХІХ - початку ХХ сторіччя, тесть художника Миколи Пимоненка (і сам знаменитий "передвижник" мешкав у садибі), один із засновників Київського художнього училища. У його садибі доводилося гостювати десяткам видатних митців: у тому самому флігелі, що загорівся нещодавно, вони залишалися ночувати.
Цікаво, що у 1886-1887 роках тут мешкав і видатний художник Михайло Врубель - він якраз приїхав до міста на запрошення відомого архітектора Адріана Прахова. На його прохання Врубель розписав частину інтер'єрів Кирилівської церкви, а безпосередньо у флігелі садиби Орловського він працював над найвідомішою своєю картиною, "Демоном, що сидить".
І саму садибу Орловського, і її флігель звів у 1892 році ще один знаменитий київський зодчий, Володимир Ніколаєв, у стилі неокласицізму. У тому-таки флігелі, що спалахнув днями, досі збереглися розкішні інтер'єри, зокрема, - три оригінальні печі, прикрашені поливяними білими й теракотовими кахлями фабрики Юзефата Анджейовського. Також на фото, оприлюднених ізсередини будівлі, видно фрагменти ліпнини й розетки люстр.
Садиба у власності забудовників завдяки ОАСК
Усі споруди є дійсною пам'яткою історії та архітектури. Цікаво, хто нині є власником приміщень - і "недогледів" їх аж до початку пожежі у історичному флігелі. Згідно з рішенням Київради ще від 2020 року, дитячий санаторій "Салют" на вул. Гоголівській, 28 передали у приватну власність ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив".
Зауважимо, що це ТОВ є якраз забудовником: серед його КВЕДів - купівля й продаж нерухомості, діяльність у сфері архітектури, організація й будівництво споруд. А одним з бенефіціарів компанії є син ексмера Києва Олександра Омельченка, також Олександр, якому належить 25% від прибутку. Він є столичним забудовником невеликого калібру - і періодично потрапляє у скандали, зокрема, з будівництвом ЖК замість офісів біля Дарницького мосту.
Причому, як пише видання "Хмарочос", історія з садибою Орловського тягнеться ще з травня 2007-го, коли ексмер Леонід Черновецький щойно заступив на посаду. Саме тоді ТОВка та ГУ охорони здоров'я й медзабезпечення КМДА уклали інвестдоговір: компанія ремонтувала дитячий санаторій "Ялинка" у Пущі-Водиці, збільшувала у ньому кількість ліжок, щоб перевезти туди санаторій з Гоголівської. Ці зобов'язання інвестор виконав у 2009-му, витративши майже 1 млн доларів.
Натомість він отримував у власність комплекс будівель на Гоголівській із охоронним статусом. Прикметно, що нинішня очільниця Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, а тоді - громадська діячка й адвокатка Марина Соловйова писала, що чиновники від самого початку не мали права віддавати приватній компанії будинки на Гоголівській: по-перше, їх не було включено до переліку об’єктів приватизації; по-друге, їхня ринкова вартість не була оцінена; по-третє, вони є пам’яткою історії та культури.
Втім, як КМДА, що передала історичну пам'ятку, так і інвестор посилалися на рішення скандального, пізніше розпущеного Окружного адмінсуду Києва від 2016 року. Тоді судді попри охоронний статус будівель вирішили, що ті все ж можеть бути приватизовані, оскільки "суду не надали доказів, що це об'єкти культурної спадщини". На те, щоб відкрити Вікіпедію й пересвідчитися у високій цінності будівель, у суддів, напевно, не вистачило наснаги.
Фактичний власник ще жодним чином не коментував наміри щодо будівель та англійського парку площею у 1,5 га, розташованого поряд. Втім, за даними київського пам'яткоохоронця Дмитра Перова, ділянку планують забудувати багатоповерхівками. Зважаючи на те, що одну зі споруд власник вирішив "не догледіти" й допустив пожежу, є сумніви щодо того, що ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив" зберігатиме пам'ятку.
Київські схеми: як КМДА дарує бізнесу одноповерхову пам'ятку на Андріївському узвозі
Нагадаємо, ще у серпні 2025 року Інформатор написав, що найстарішу на Андріївському узвозі одноповерхову садибу передадуть бізнесу по схемі через "покращення стану". У КМДА переконують, що нині вона перебуває у "занедбаному" стані. Але ми розшукали документи, з яких чітко видно: будівля не є закинутою, і загалом її стан є "задовільним" - тобто потреби в дорогій реставрації (а у КМДА "нарахували" аж 10 млн грн.) немає.
А ще, ми розповідали, що у Києві продають "під реконструкцію" історичний неоренесансний житловий будинок 1888 року побудови. Він розташований на фасадній частині Великої Васильківської вулиці у Печерському районі Києва, за 5 хвилин пішки від Хрещатика - і саме через локацію може викликати до себе великий інтерес з боку забудовників. Продавець і не приховує: до споруди долучає проєкт "реконструкції", таким чином, нинішня історична 4-поверхівка може "підрости" до 11 поверхів та збільшитись у площі втричі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
