У Києві розширили перелік історичних будівель, що потребують захисту

Історичну забудову Києва вкотре обіцяють врятувати - через нові критерії цінності. Аби розуміти, які з будівель, що не мають охоронного статусу, варті захисту, навесні 2025 року був створений Перелік значних історичних будівель Києва, цінних з точки зору історії та архітектури. За пів року він значно збільшився, але поки так і не зрозуміло, чи надасть це бодай якийсь захист самим спорудам.

У Києві презентували новий варіант переліку історичних будівель, які не мають охоронного статусу, але вважаються цінними. Проєкт представлено на засіданні робочої групи за участі депутатів Київради, профільних департаментів КМДА та експертної ради, повідомила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко. Перелік об'єктів є результатом аналізу понад 1 200 будівель, проведеного департаментом охорони культурної спадщини КМДА та експертною радою - з фотофіксацією та експертною оцінкою.

За інформацією голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї, поки не можна сказати, що всі вони мають цінність. Адже деякі -  це рядова забудова або багатоквартирні будинки, що не відповідають критеріям, закріпленим у державних будівельних нормах. Наразі активно опрацьовується основний перелік з близько 600 обʼєктів “значної” історичної забудови, ще 250 потребують додаткового дослідження через обмеження воєнного стану.

У коментарях до допису Кривошеї з різкою критикою виступив експерт з питань містобудування, аналітик громадської ініціативи “Голка” Георгій Могильний. Він нагадав, що схожі дослідження вже проводилися фахівцями коштом міського бюджету у 2015 та 2020–2021 роках - під час розробки проєктів Історико-архітектурного опорного плану. Тож, витрати на повторну “інвентаризацію” викликають запитання, а доцільність цих дій - сумніви.

“І який сенс має ця робота, якщо Мінкультури формально вже начебто затвердило межі та режими використання історичних ареалів і там в документі вся ця забудова зазначена? Київрада не має повноважень затверджувати якійсь там переліки історичної забудови - її мають відображати в ІАОП та науково-проектній документації в сфері охорони культурної спадщини”, - зазначив Могильний.

На пояснення Геннадія Кривошеї, що Київрада не буде затверджувати перелік, а лише критерії, згідно яких цей перелік буде наповнюватись, Могильний підкреслив: Київрада не має повноважень і на це. Ба більше, експерт вважає, що весь цей процес відбувається в інтересах забудовників. До речі, про це навесні жартували й кияни, коли був створений перелік значних історичних будівель - мовляв, систематизований документ, де можна шукати будинки "під демонтаж", значно полегшить життя забудовникам.

Щодо переліку, за пів року він значно збільшився - з 365 до 600 об’єктів. Але й досі незрозуміло, як він може гарантувати захист будівлям, що не мають офіційного статусу пам’ятки. Міська влада неодноразово заявляла, що головна причина беззахисності історичних будівель - це слабке законодавство. І на останньому засіданні Ганна Старостенко нагадала, що КМДА брала активну  участь у розробці законопроєктів № 11458 та № 11459, зареєстрованих у Верховній Раді ще в серпні 2024 року.

Ці документи передбачають запровадження жорсткіших санкцій за руйнування пам’яток, у тому числі, кримінальної відповідальності, а також можливість примусового викупу об’єктів культурної спадщини у комунальну власність. У КМДА визнають, що власники часто не дбають про збереження історичних будівель, не проводять реставрацій чи протиаварійних робіт. Як зазначала директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова, чинна система покарань - м’яка та несумірна з масштабом шкоди, а відсутність чітких механізмів лише ускладнює захист. Саме тому, за логікою міської влади, без змін на рівні законодавства будь-які місцеві ініціативи залишаються бездієвими.

Київрада прийняла Антикорупційні правила і вже планує передати землю ексрегіоналу

Нагадаємо, днями Інформатор писав, що Київрада передає в оренду на 10 років ділянку землі у 0,78 га в Голосіївському районі. Особлива фішка цієї землі - у її розташуванні: просто поряд зі ст.м. "Деміївська", неподалік від Центрального автовокзалу й навпроти концертного клубу Stereo Plaza через просп. Валерія Лобановського. Вишенька на торті: землю отримає фірма, підконтрольна Олексієві Омельяненку, колишньому очільнику фракції Партії регіонів у Київраді, екс-власнику нині державного "Укргазбанку", щодо якого заводили кримінальну справу про виведення коштів з фінустанови.

А ще, ми розповідали, що 9 жовтня 2025 року Київрада таки підтримала Антикорупційні земельні правила, розроблені депутатами Вікторією Пташник та Дмитром Білоцерковцем. Це вже ІІ читання, відтак, відтепер міська рада столиці житиме за новими нормами: усі проєкти, пов'язані з землею, стануть прозорішими, а кияни зможуть ефективніше контролювати діяльність депутатів. Метою ж його прийняття стало викорінення схем із розкрадання й заробітку на київській землі - "за мотивами" розслідування "Чисте місто", проведеного НАБУ й гучних затримань на початку 2025 року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Депутат Київради Вітренко знайшов прослушку у службовому авто: хто встановив - поки загадка
• Перегоріла на роботі: ексдепутатка Київради Євгенія Кулеба пояснила, чому склала мандат
• Евакуації Києва через відсутність опалення не буде, це в принципі неможливо - депутат Київради
• Киян, які постраждали від обстрілів, звільнили від більшості платежів за відновлення документів