Садиба Чоколова й палац Остен-Сакенів: на Київщини три будівлі захистили охоронним статусом
Київська ОДА надала охоронний статус трьом пам'яткам історії та архітектури, що розташовані у різних населених пунктах регіону: кожна з них неповторна й має свій шарм
Київська ОДА надала охоронний статус трьом пам'яткам історії та архітектури, що розташовані у різних населених пунктах регіону. Йдеться про будинок Чоколова у Ірпені 1905 року, палац Остен-Сакенів у Немішаєвому (1889-1890 рр.), вже напівзруйнований, а також лісництво Браницьких у Ніжиловичах (середина XIX ст.) Усі три споруди довго чекали на визнання, й нині стали частиною охоронюваної спадщини Київщини.
Про надання особливого статусу трьом садибам на Київщині розповів у Facebook директор ГО "Український центр збереження пам'яток культурної спадщини" Іван Биков. За його словами, Департамент культури й туризму КОДА ще 3 листопада надав охоронний статус одразу трьом історичним об'єктам.
1. Будинок Чоколова, Ірпінь
Нині садиба, зведена у стилі неомодернізму у 1905 році, є найстарішою у місті-супутнику Києва. Її збудували біля берегу річки, нині вона розташована на вул. Михайла Стельмаха, 20. Свого часу будинок належав київському підприємцю Івану Чоколову — старшому братові Миколи Чоколова.
Садиба має свою легенду: згідно з нею, Іван Чоколов, одружений і вже у старшому віці закохався в молоду балерину. Щоб приховати зв’язок від дружини, він придбав землю на березі річки Ірпінь, де на пагорбі збудував будинок. Дізнавшись про наявність родини в купця, балерина наклала на себе руки, а її привид вже понад сто років відвідує будівлю. Івана ж вразила смерть коханої, від чого він запив та помер в 1914 році.
Вже згодом, у 1936 році рішенням Раднаркому УСРР будинок разом з прилеглою територією передали у власність Спілки письменників України та з ініціативи поета І. Гончаренка став іменуватися Будинком творчості письменників "Ірпінь". Під цією назвою він існує й зараз. Тут працювали і відпочивали Олександр Довженко, Павло Тичина, Михайло Стельмах, Микола Бажан, Остап Вишня, Олесь Гончар, Максим Рильський.
2. Палац Остен-Сакенів, Немішаєве
Зведений у першій половині XIX століття роках комплекс споруд є однією з найяскравіших садибних споруд регіону. Від початку місцевість належала графу Карлу Сакену, а після його смерті маєток перейшов Іванові фон-дер Остен-Сакену. Його син і звів одноповерховий з наріжною баштою цегляний палац, а також розбив парк навколо.
Остен-Сакени володіють маєтком та палацом до 1873 року, коли маєток купує дружина київського купця Євдокія Осипівна Астахова. Згодом, у 90-х роках ХІХ ст., маєток переходить до Воронцових-Дашкових, а 1904 року маєток разом із палацом придбав селянин Андрій Кулик.
Після більшовицького перевороту в жовтні 1917 року маєток було націоналізовано у складі палацу, парку з садом, будинку контори спиртзаводу (останній збудовано у 1905-06 рр.) та казарм для робітників. На відміну від багатьох дворянських садиб України, палац та парк не було знищено. Тут довго розташовувався клуб місцевого біохімічного заводу.
А загинув палац вже за незалежності України. У листопаді 2000 року уночі в палаці сталася пожежа. Було знищено усі історичні меблі, а сам палац дуже постраждав. Досі він не відновлювався, і нині поступово руйнується. На 2012 р. від палацу залишилася фактично лише фасадна стіна і залишки вежі. Парк перебуває у занедбаному стані, колишні казарми робітників використовуються як приватні житлові будинки.
3. Будинок лісництва Браницьких, Ніжиловичі
Нині ця будівля, зведена у середині ХІХ ст., є громадським музеєм поета Олександра Підсухи. Був збудований як будинок керуючого маєтком Браницьких. Його стан вже можна назвати "закинутим" - за будівлею явно ніхто не слідкує, через що вона втратила оздоблення, що вже викликає занепокоєння в громадськості.
Військовий шпиталь у Голосієві та будівля поряд з ОП: які пам'ятки можуть пустити під ніж у Києві
Нагадаємо, нещодавно Інформатор писав, що на сесію Київради винесено питання про розселення мешканців історичного будинку по вул. Китаївській у Голосіївському районі. Це колишній військовий шпиталь, зведений наприкінці ХІХ століття: споруда включена до Переліку пам'яток історії й архітектури столиці. Втім, пам'яткоохоронці побоюються, що за нібито благородними поривами депутатів ховається бажання передати ділянку забудовникам.
А ще, ми розповідали, що у самому центрі Києва, на вул. Круглоуніверситетській у Печерському районі, продають двоповерхову садибу. У оголошенні рієлтори прямо вказують, що будівля призначена "під реконструкцію". Але проводити тут будь-які роботи, окрім реставрації, заборонено: споруда у неокласичному стилі 1892 року побудови є пам'яткою архітектури й містобудування.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
