У Києві викрили схему, за якою 60 га землі у Голосієві віддали під забудову
Столичні чиновники, забудовники і контролюючі органи існують у віртуальній реальності, де важливих містобудівних документів насправді немає, але всі діють так, наче вони є
Дозвіл на забудову чи не найбільш "проблемних" земельних ділянок у Києві, розташованих біля урочища Китаїв, а також ще трьох - в урочищах Самбурки та Болгарське, став можливим після махінації з документами. Відтак, дозволи, видані Київрадою ще в середині-наприкінці "нульових" років, є насправді схемою, яку чинна влада продовжує використовувати в своїх інтересах. Ба більше: у КМДА ховають матеріали про не дуже законні містобудівні обґрунтування часів Черновецього.
Фокус із цільовим призначенням: замість саду - ЖК
Схеми, за яких декілька земельних ділянок перейшли київським забудовникам, оприлюднив на сайті громадської ініціативи "Голка" її експерт з питань містобудування, аналітик Георгій Могильний. Так, він зауважив, що біля урочища Китаїв 60 га колишніх експериментальних садів та ягідників Інституту садівництва НААН України можуть перетворитись на мікрорайон висоток від KAN Development Ігоря Ніконова. Це рішення стало можливим завдяки рішенню Київради, яке посилалося на обґрунтування, яких насправді ніколи не існувало.
Дослідник нагадав, що ще 2004 року Київрада віддала землі Інституту садівництва у оренду СВАТ "Київська овочева фабрика" для сільського господарства. Договір уклали 2006 року після рішення суду, а вже у 2007-му Київрада дозволила будувати на землі житло й громадські об'єкти. При цьому у рішеннях немає пояснення, як саме змінювали функціональне призначення територій згідно з Генпланом Києва.
"Генплан як містобудівна документація визначає розвиток населеного пункту. Він не змінюється автоматично після рішень Київради. Як метро не з’являється лише після голосування "за його будівництво", так і зміни до Генплану потребують окремої процедури та документа", - зауважив Могильний.
Тоді таким документом було містобудівне обґрунтування. Його мали реєструвати й дбайливо зберігати у нинішньому Департаменті містобудування й архітектури КМДА (тобто, у "офісі" головного архітектора Києва). А ще, за законом, їх мали б оприлюднити на сайті цього ж департаменту, але цього не зробили: ба більше, понад тисячу "містобудів" часів Черновецького приховали від киян.
"Навіть на офіційний запит департамент не надав жодного з п’яти обґрунтувань, затверджених Київрадою (щодо ділянок біля Китаєва - Ред.) Як з’ясувалося, після затвердження ці документи взагалі не надходили до профільного органу. Ба більше, вони не були погоджені й до ухвалення, як того вимагає законодавство. Архітектурно-містобудівна рада, яка зобов’язана їх розглядати, цього не робила. Натомість секція містобудування розглядала лише одне спільне обґрунтування для всіх п’яти ділянок", - написав фахівець.
Могильний робить висновок: Київрада затвердила документи, яких фізично не існувало - відтак, жодних змін до Генплану юридично й не відбулося. Тобто, усі території залишили за собою сільськогосподарське призначення, і забудовувати їх не можна.
Сліди Пилипишина й Вавриша
Із стенограми засідання міськради, яку також "підняв" фахівець із містобудування, можна зробити висновок, що питання, внесені тодішнім головою "земельної" комісії Олексієм Євлахом "з голосу", депутати ґрунтовно не досліджували. А тодішній секретар Київради Олесь Довгий чомусь був переконаний, що голосують за якусь "овочеву базу" (виправляти його Євлах не став). Відтак, є ймовірність, що проєкти рішень виготовили вже після голосування й підшили заднім числом.
"За таких умов затвердження змін до Генплану Києва — навіть за наявності єдиного обґрунтування — було юридично неможливим. Ні профільні погодження, ні повноцінне містобудівне обґрунтування не були надані. Рішення Київради ґрунтувалися на формально недійсних підставах", - доходить висновку Георгій Могильний.
Крім того, фахівець доводить у публікації, що МУО (містобудівні умови й обмеження) на ділянки видавалися на підставі фіктивних документів. Це сталося у травні 2014-го, коли "овочева фабрика" та її суборендар звернулися до КМДА по відповідні документи на ділянку в Китаєві. У документі значилося, що функціональне призначення території - с/г земля, відтак, потрібно вносити зміни й до містобудівної документації.
Але тодішній головний архітектор столиці, а ним був Сергій Целовальник, видав МУО, пославшись на неіснуючі документи: містобудівне обґрунтування, що так і не було затверджене Київрадою, й обґрунтування щодо Китаєва - його не існувало взагалі. Це Могильний називає "класичним службовим підробленням". І вже наступного дня після того, як були видані МУО, замовник уклав договір на розробку "ДПТ" - детального плану території, що легалізував би це порушення.
Орендар (ним було ТОВ "Альціон") мав зв'язок з тодішнім нардепом, ексголовою Шевченківської РДА Віктором Пилипишиним. Той напевне чудово розумів, що забудову можна (й потрібно) легалізувати через ДПТ. Вже 2017 року проєкт перейшов до компанії Saga Development Андрія Вавриша, і тоді почався опір громади, завдяки чому план не був ухвалений. А у 2021-му право на забудову передали Ігорю Ніконову - колишньому першому заступнику Віталія Кличка (2014-2015 рр).
Віртуальна реальність забудовників та КМДА
А у жовтні 2022-го, пише Могильний, сталася фінальна фальсифікація. Тоді "архітектурний" департамент КМДА видав МУО вже на дві ділянки в урочищі Самбурки з позначкою "житлова й громадська забудова", пославшись на рішення Київради від 2007-го. Але у цих рішеннях не було й півслова про зміну функціонального призначення, а "містобудів" у департаменті немає.
Інформацію в МУО, каже фахівець, внесли до Містобудівного кадастру Києва, створеного вже за каденції Віталія Кличка. Ба більше, у систему внесли дані "автоматично" - і вони не підтверджувалися реальними матеріалами. Так фальсифіковану інформацію про функціональне призначення територій "відцифрували" й надали їй нове життя. Відтак, тепер чиновники оперують даними цього кадастру, не перевіряючи, звідки там з'явилася інформація про призначення земель.
"У результаті чиновники, забудовники і контролюючі органи існують у віртуальній реальності, де документів насправді немає, але всі діють так, наче вони є. І ніхто за це не несе відповідальності", - резюмував Георгій Могильний.
На Київщині протестують проти сміттєпереробного заводу, а на Оболоні - проти висоток ЖК
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що громада села Коржі на Київщині протестує проти планів щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Місцеві мешканці стверджують, що влада відмовляється від діалогу з ними, бояться екологічних наслідків і вимагають відкритого обговорення проєкту. А ще, кажуть, що поряд з їхнім населеним пунктом вже є чотири промислові підприємства - забруднення довколишнього середовища їм і без сміттєпереробного заводу вистачає.
Також ми розповідали, що місцеві мешканці на Мінському масиві протестують проти зведення кількох багатоповерхівок ЖК на вул. Калнишевського. До цього, кажуть, згідно з паспортом об'єкта там мав бути збудований лише ресторан швидкого харчування McDonald`s - вже відомо, що він стане частиною ЖК Polar Park. Тепер містяни журяться, що дали зруйнувати ТЦ "Полярний", що був розташований на місці будівництва, й виступають вже за відновлення ТРЦ - унікальна для Києва ситуація, бо зазвичай кияни, навпаки, протестують проти зведення торговельно-розважальних закладів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
