У Києві переводять свята на новий стиль: які дати і чому з'явилися розбіжності

Цьогоріч кияни будуть відзначати свята за новоюліанським календарем. Саме на нього перейшла Православна церква України з 1 вересня. Таке ж рішення прийняла КМДА. Інформатор пояснює, якими будуть нові дати свят та чим "новий" календар відрізняється від "старого", григоріанського.

Про те, що різдвяно-новорічні свята 2023 року будуть відзначатись за новим для країни новоюліанським календарем, розповіла під час брифінгу директорка Департаменту культури та туризму Київської ОДА Анна Куценко. За її словами, дати зсунулися: святковий період почався 18 листопада на Романа та закінчиться на Водохреща – 6 січня. Також вперше День Святого Миколая припадає на 6 грудня.

"Сьогодні, коли Україна потерпає від війни, коли ворог прагне знищити все українське, як ніколи важливо пам’ятати та зберігати власні традиції. Цей особливий святковий час сповнений давніми обрядами, звичаями та ритуалами. Це Різдво та Новий рік, період колядок, щедрівок, вертепів, молодіжних вечорниць із ворожіннями і забавами та інші не менш важливі свята: Катерини, Андрія, Миколая, Меланки тощо", - розповіла директорка Департаменту культури та туризму.

Згідно з новоюліанським календарем, впроваджуються нові дати свят: Різдво 25 грудня, а не 7 січня, Покрова – 1 жовтня, Водохреще – 6 січня, а День Святого Миколая – 6 грудня. На дату святкування Великодня перехід на новоюліанський календар не вплине, бо православний та католицький світи мають різні пасхалії. Втім, поки що рішення про перехід на цей календар є добровільним для українських громад. Київ вже прийняв рішення про впровадження нових дат.

Календарні реформи в Україні

Насправді, українці ніколи не послуговувалися новоюліанським календарем. За козацької доби та до неї користувались єдиним існуючим на східноєвропейських теренах юліанським календарем, або "старим стилем". Ним же послуговувалися українські церкви в Російській імперії, так саме, як руські церкви в Речі Посполитій та Австро-Угорщині. На заході намагалися зберегти етнічну самоідентифікацію, щоб відрізнятись від католицького польського населення.

А григоріанський календар було запроваджено в УНР 16 лютого 1918 року - в цей час в Західноукраїнських землях цей календар уже був державним. Процес колонізації України з боку СРСР зупинив цю реформу. Відтак, з 20-х років аж до 2023-го Україна продовжує жити за старим, юліанським, календарем.

Які існують календарі і в чому різниця

Функціонують три основні системи літочислення, або календарі: юліанський, григоріанський та новоюліанський. За першим, юліанським, більша частина України жила досі - його запровадим римський імператор Юлій Цезар ще в 45 р. до Різдва Христового. Його головним мінусом є накопичення розбіжності в 1 добу між астрономічним та календарним рівноденням кожні 128 років. Відтак, в ХХ та ХХІ ст. ця розбіжність між реальним рівноденням та датою 21 березня, на яку воно мало б припадати, склало вже 13 днів.

Відтак, Різдво за цим календарем припадає не на 25 грудня, коли його вшановують церкви, що живуть за іншими календарями, а на 7 січня. На даний момент юліанським календарем користуються лише Єрусалимська, Російська, Українська, Сербська та Грузинська православні церкви. ПЦУ заявила про перехід на новоюліанський календар з вересня.

Більш точний астрономічно григоріанський календар запровадили за Римського папи Григорія ХІІІ 1582 року, саме тому у Східній Європі його сприйняли, як "католицький" та відкинули. Але в ХХ столітті представники православних церков в Константинополі дійшли згоди створити новоюліанський календар, щоб виправити неточність. Його створено на основі робіт сербського астронома Мілутіна Міланковича. Він майже збігається з григоріанським (розбіжність в один день виникне в далекому майбутньому). Проте має інші, відмінні від григоріанського, принципи обрахування дат.

Якою буде головна ялинка та де побачити вцілілий "Шахед"

Нагадаємо, Інформатор розповідав, якою буде головна ялинка країни, що вже встановлюється на Софіївській площі. Через новий календар її відкриють раніше, ніж зазвичай. Але великих святкувань, як і минулого року, не буде.

Також ми підготували перелік з шести екскурсій та турів, відвідати які можна у Києві абсолютно безоплатно за умови попередньої реєстрації чи навіть просто прийшовши в спеціально призначений день. Серед найцікавиших експонатів - автограф співзасновника Apple Стіва Возняка та вцілілий "Шахед".