У КМВА розглядають можливість запровадження суспільно корисних робіт під час воєнного стану
У суботу, 11 квітня 2026 року, стало відомо, що в Києві можуть запровадити суспільно корисні роботи, зокрема для ліквідації наслідків обстрілів. Це питання наразі опрацьовує Київська міська військова адміністрація разом із військовим командуванням. Йдеться про механізм трудової повинності, передбачений законодавством у період воєнного стану. Остаточне рішення ще не ухвалене, але така можливість не виключається.
У КМВА повідомили, що ініціатива перебуває на стадії вивчення - чиновники оцінюють доцільність її впровадження в столиці. У разі позитивного рішення до виконання робіт можуть залучати працездатних мешканців, незалежно від того, чи підлягають вони мобілізації. Водночас обов’язковою умовою є відсутність медичних або вікових обмежень.
Йдеться про виконання завдань у межах трудової повинності, яка діє під час воєнного стану. Такі роботи можуть включати допомогу в ліквідації наслідків атак, зокрема розбір завалів. У міській адміністрації наголошують, що рішення ухвалюється не одноосібно - до процесу залучають військове командування, органи місцевої влади та, за потреби, інші державні інституції.
Юристи зазначають, що правові підстави для цього існують. Зокрема, закон дозволяє залучати громадян до суспільно корисних робіт навіть не на добровільній основі - і це не суперечить Конституції в умовах воєнного стану. Наразі жодних рішень щодо практичного впровадження таких заходів у Києві не прийнято, однак ситуація може змінитися залежно від безпекової ситуації.
"У воєнний стан держава має право залучати людей до суспільно корисних робіт не лише на добровільних засадах, і це не суперечить Конституції, бо стаття 43 прямо каже: робота, яка виконується відповідно до законів про воєнний чи надзвичайний стан, не вважається примусовою працею в конституційному сенсі", - розказав юрист для Телеграфу.
Ядерний експерт Greenpeace Шон Берні попередив: об'єкт "Укриття" над четвертим реактором Чорнобильської АЕС може зруйнуватися у будь-який момент. За оцінками про наслідки удару дрона, лютнева атака Росії перекреслила десятиліття міжнародних зусиль з ядерної безпеки. Берні наголошує: якщо конструкція впаде, будь-які термінові роботи з контролю радіоактивності на станції стануть фактично неможливими. Росія, на думку фахівця, свідомо використала ядерний чинник як зброю проти України.
Раніше Інформатор писав, що військовий розказав про зміну тактики РФ і атаки на Київ. Масована комбінована атака Росії, що тривала з вечора 2 квітня до обіду 3-го квітня 2026 року, принесла кілька нестандартних тактичних елементів, які офіцер ЗСУ Сергій Місюра вважає принципово важливими для розуміння. Для Київщини і всієї країни це чергова масована атака в довгому ряду аналогічних ударів, проте саме 3 квітня вирізнилося двома характерними деталями, які можуть стати нормою. Сили ППО знешкодили 541 із 579 цілей - 26 ракет і 515 безпілотників, зокрема 515 із 542 шахедів та шахедоподібних дронів. Проте жодна з 10 запущених балістичних ракет "Іскандер-М" перехоплена не була - і це питання, якому Сергій Місюра присвячує окрему аналітику.