Обвал захисного укриття ЧАЕС може статися будь-якої миті: чим це загрожує
Ядерний експерт Greenpeace Берні: обвал укриття ЧАЕС після удару дрона РФ обнулить 40 років роботи з ліквідації катастрофи.
Ядерний експерт Greenpeace Шон Берні попередив: об'єкт "Укриття" над четвертим реактором Чорнобильської АЕС може зруйнуватися у будь-який момент. За оцінками про наслідки удару дрона, лютнева атака Росії перекреслила десятиліття міжнародних зусиль з ядерної безпеки. Берні наголошує: якщо конструкція впаде, будь-які термінові роботи з контролю радіоактивності на станції стануть фактично неможливими. Росія, на думку фахівця, свідомо використала ядерний чинник як зброю проти України.
Про це ядерний експерт розповів в інтерв'ю УНІАН. За словами Берні, Новий безпечний конфайнмент (НБК) був герметичним середовищем аж до ночі 14 лютого 2025 року, коли туди влучив російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною. Вибух і подальше горіння утворили отвір у просторі під дахом. Через нього більше неможливо підтримувати режим негативного тиску - ключовий механізм, який запобігає виходу радіоактивних частинок назовні.
Система негативного тиску є одним із головних інструментів контролю радіоактивності всередині конфайнменту. Її суть полягає в тому, що у просторі під дахом НБК підтримується вищий тиск, аніж безпосередньо біля реактора. Це змушує повітря рухатися всередину, а не назовні. Після цього повітря проходить через потужну систему фільтрації та кондиціонування. Після атаки дрона цей механізм перестав працювати в повній мірі, а отвір у даху унеможливлює підтримання необхідного перепаду тиску.
Берні змалював конкретний сценарій можливого обвалу: радіоактивний пил спочатку підніметься всередині НБК, а потім може потрапити назовні. Він наголосив, що пил навряд чи пошириться на сотні кілометрів, проте локальне забруднення навколо НБК та прилеглих ядерних об'єктів буде настільки значним, що проведення будь-яких робіт на станції стане вкрай складним. Мова йде про три реактори ЧАЕС та сховища ядерного палива, обслуговування яких є критично важливим для безпеки всього регіону. Обвал означатиме, що всі наявні плани подолання наслідків катастрофи доведеться розробляти практично з нуля.
Фахівець також попередив, що поки тривають російські атаки - а дрони та ракети пролітають над Чорнобилем майже щодня - ризик повторного удару залишається постійним. Навіть непряме влучання потужної зброї поблизу об'єкта здатне спричинити сейсмічні коливання, які обвалять нестабільні конструкції першого саркофага, розташованого безпосередньо під НБК. За оцінками директора ЧАЕС Сергія Тараканова, повне відновлення конфайнменту може тривати від трьох до чотирьох років і потребуватиме значного міжнародного фінансування. Наразі Україна уклала грантову угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку, і першочергові ремонтні роботи планується завершити до кінця 2026 року.
Від першого саркофага до НБК: 40 років боротьби з Чорнобилем
Перший об'єкт "Укриття" - знаменитий бетонний саркофаг - звели над зруйнованим четвертим реактором менш ніж за сім місяців після катастрофи 26 квітня 1986 року. Це був один із найскладніших будівельних проєктів в умовах смертельної небезпеки: понад 200 тисяч ліквідаторів і будівельників працювали за гранично допустимих доз опромінення, зводячи сталеву та бетонну конструкцію висотою понад 60 метрів. До листопада 1986 року саркофаг накрив зруйнований реактор і запобіг масштабнішому радіоактивному забрудненню. Втім, споруду зводили у надзвичайному темпі як тимчасове рішення, розраховане лише на 25-30 років служби, і вже за кілька десятиліть вона почала давати серйозні тріщини.
Усвідомлення крихкості першого саркофага спонукало міжнародну спільноту об'єднатися навколо амбітнішого проєкту. Завдяки фінансуванню 45 країн та коштам Фонду "Укриття" ЄБРР у 2010-х роках розпочалося будівництво Нового безпечного конфайнменту - гігантської сталевої арки вартістю 1,5 мільярда євро. У 2016 році НБК насунули по рейках і накрили ним старий саркофаг, а у 2019 році передали Україні. Конструкція мала стати герметичним "цехом" для безпечного поступового демонтажу нестабільного першого саркофага та перетворення зони на екологічно безпечну систему - роботи, розраховані на десятиліття.
Плани щодо демонтажу внутрішніх конструкцій першого саркофага неодноразово переносилися - спочатку через технічні труднощі, потім через пандемію COVID-19, і зрештою роботи відклали до 2029 року. Атака дрона у лютому 2025 року знову зрушила ці плани. Нині фахівцям доводиться спочатку відновити захисні функції НБК, і лише після цього повертатися до питання демонтажу. За оцінками експертів, навіть невідкладний демонтаж нестабільних конструкцій усередині вимагатиме не менше восьми років цілеспрямованої та небезпечної роботи.
Чорнобиль сьогодні: ремонт і регіональний контекст
Попри масштабні пошкодження конфайнменту, роботи на ЧАЕС не зупиняються. Зокрема, на території станції зараз монтують сонячну електростанцію, яка має зменшити залежність об'єкта від зовнішнього живлення і підвищити його стійкість під час блекаутів. Ця ініціатива є частиною нової моделі енергетичної безпеки ЧАЕС в умовах тривалої війни. Стабільне електропостачання є критично важливим для роботи систем моніторингу та охолодження ядерних об'єктів станції.
Наслідки Чорнобильської катастрофи відчуваються в регіоні й досі - і не лише в технічному вимірі. Питання соціального захисту та виплат мешканцям зони відчуження залишається предметом гострих дискусій. За час повномасштабної війни кількість людей, що претендують на відповідні виплати, різко зросла, і держава витрачає на це вже близько 15 мільярдів гривень на рік. Водночас стан самої захисної споруди над четвертим реактором знову викликає серйозне занепокоєння міжнародної ядерної спільноти, а пошкодження НБК лише загострює нагальну потребу в ресурсах і міжнародній підтримці.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
