Прокуратура подала позов, вимагаючи повернути Жовтневий палац у державну власність, адже пам’ятка національного значення не підлягає приватизації
Київська міська прокуратура звернулася до суду з вимогою повернути у державну власність будівлю Міжнародного центру культури і мистецтв - колишній Жовтневий палац. Йдеться не просто про черговий об’єкт нерухомості, а про одну з найвідоміших і найсимволічніших споруд у центрі столиці, яка останні роки працює як один із головних концертних майданчиків країни.
Масштаб історії вражає: це не якийсь занедбаний будинок культури на околиці Києва. Це будівля, з якою пов’язана вся складна, трагічна і культурна історія міста. Саме тому спроби трактувати ситуацію як звичайний майновий спір виглядають, м’яко кажучи, дивно.
"Київська міська прокуратура звернулась з позовом до суду про повернення у державну власність пам’ятки національного значення – будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв (раніше мав назву Жовтневий палац). Останні роки він використовується як один з основних концертних залів країни", - йдеться у повідомленні прокуратури.
Палац збудували у 1838–1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті як корпус Київського інституту шляхетних дівчат. Згодом тут працювали різні державні установи. У його стінах НКВС розстрілювало українську інтелігенцію - Костя Буревія, Олексу Близька, Григорія Косинку, Тараса та Івана Крушельницьких, Дмитра Фальківського. Під час Другої світової війни будівлю використовувало німецьке гестапо.
У 1979 році за радянських часів палац отримав статус пам’ятки національного значення. Тут виступали видатні українські діячі культури й відомі на весь світ ансамблі. Будівлю внесено до Закону України "Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації", тобто за законом Жовтневий палац може бути виключно державною власністю. Ця заборона чинна і сьогодні.
Попри це Федерація професійних спілок України зареєструвала за собою право власності на палац. Ба більше, за даними прокуратури, організація тривалий час не вживала належних заходів для збереження об’єкта. Охоронний договір на пам’ятку уклали лише у 2025 році - і то після відповідного рішення суду за позовом прокурора.
У результаті Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду Києва з позовом про повернення будівлі державі в особі Фонду держмайна України. Суд уже відкрив провадження та призначив справу до розгляду.
Підготовка до цієї історії почалася ще в червні й супроводжувалася справжніми детективними сюжетами. Біля Жовтневого палацу фіксували автівку, з якої велася прихована відео- й аудіозйомка співробітників установи. Дані з камер передавалися онлайн у невідому локацію.
Після викликів поліції та заяв з боку адміністрації палацу й Агентства з розшуку та менеджменту активів до справи долучилися правоохоронці. Директор Жовтневого палацу розповідав про "автівку з прослушкою" і навіть згадував собак ДБР.
У липні АРМА оголосило переможця конкурсу на управління Жовтневим палацом - компанію "Комбінат Плюс", яка належить культурному менеджеру Дмитру Сидоренку. За умовами договору управитель має перераховувати 99,9% доходів до держбюджету та щомісяця сплачувати понад 2 млн грн гарантованого платежу.