У Деснянському районі встановили 175 стовпчиків на проспекті Червоної Калини, але кияни критикують неефективний підхід
КП УЗН (Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень) Деснянського району Києва встановило 175 обмежувальних стовпчиків уздовж тротуару на проспекті Червоної Калини, 2Б - щоб захистити зелену зону й зупинити хаотичне паркування. Між тим, стовпчики у столиці вже не раз ставали приводом для публічних суперечок через неузгодженість дій різних комунальних служб. Районна адміністрація позиціонує ці роботи як частину системного благоустрою та підвищення безпеки пішоходів. Проте кияни вже поставили під сумнів, чи справді це раціональне й економічно виправдане рішення.
Київський активіст Дима Пилипенко поставив запитання до Деснянської РДА та її керівника Максима Бахматова: чи не дешевше й ефективніше встановити три металеві стовпчики безпосередньо на початку тротуару, щоб повністю заблокувати доступ автомобілів, ніж кожні чотири роки вкопувати кілька сотень дерев'яних конструкцій уздовж усього тротуару? Активіст наголошує, що дерев'яні стовпчики швидко зношуються і потребують регулярного відновлення. Тому витрати на їхнє циклічне встановлення у перспективі можуть виявитися значно більшими, ніж одноразова установка надійніших металевих обмежувачів безпосередньо у точках в'їзду.
Суть пропозиції зрозуміла: якщо встановити фізичний бар'єр на самому початку тротуарної ділянки, автомобіль просто не зможе заїхати - незалежно від того, скільки або яких стовпчиків розставлено далі вздовж хідника. Нинішній підхід із розстановкою стовпчиків по всьому периметру зеленої зони лише частково обмежує заїзд, але не унеможливлює його - водії можуть в'їжджати через проміжки або ігнорувати дерев'яні конструкції. Крім того, деревина значно менш стійка до механічного впливу, ніж метал: автомобіль легко може зламати такий стовпчик під час маневрування, і за кілька років цикл потрібно повторювати знову.
Окрему проблему Пилипенко бачить у відсутності координації між двома комунальними підприємствами одного й того ж Деснянського району. КП УЗН Деснянського району відповідає за зелені насадження та зони й намагається захистити їх від автомобілів - тому і встановлює стовпчики. Натомість КП ШЕУ Деснянського району відповідає за утримання тротуарів, однак, судячи з ситуації на проспекті Червоної Калини, не вживає аналогічних заходів для захисту пішохідного покриття від заїзду та паркування. Тротуари від такого використання руйнуються щонайменше так само інтенсивно, як і зелена зона, - а в результаті обидва підприємства тягнуть ковдру на себе, не аналізуючи загальну картину.
Тротуар - не місце для руху та стоянки автотранспорту. Кожен заїзд авто на пішохідну зону прискорює знос покриття, а також безпосередньо загрожує пішоходам - особливо дітям, людям похилого віку та людям з інвалідністю. Відсутність єдиного підходу між двома підприємствами одного й того ж Деснянського району свідчить, що кожна служба працює ізольовано, не погоджуючи свої дії одна з одною, і не розуміючи повного обсягу проблеми, яку намагається вирішити.

Деснянська РДА у своєму офіційному повідомленні зазначила, що роботи виконуються в рамках системного підходу до створення комфортного, безпечного та впорядкованого міського простору для мешканців. Районна адміністрація декларує намір продовжувати такі роботи по всьому Деснянському районі. Однак конкретного роз'яснення щодо вибору дерев'яних стовпчиків замість більш надійних рішень - зокрема, металевих обмежувачів на в'їздах до тротуарних зон - у повідомленні наведено не було.
Проблема заїзду автомобілів на тротуари є хронічною для всього Києва, а не лише для Деснянського району. У лютому 2026 року Інформатор повідомляв, що автівки на тротуарі поблизу Національної опери в центрі столиці повністю перекривали пішохідний хідник, змушуючи перехожих шукати обхідні шляхи між машинами. Незважаючи на роботу паркувальних інспекторів і регулярні евакуації порушників, ситуація відтворюється знову і знову в різних частинах міста, підтверджуючи, що точкові заходи без системного рішення результату не дають.
Окремим питанням у столиці залишається єдина система управління паркувальними стовпчиками. Раніше Інформатор розповідав, як боларди біля Бесарабки перетворилися на інструмент вибіркового доступу - деякі особи мали спеціальні ключі, що дозволяли відкривати стовпчики і заїжджати прямо на пішохідну зону. Київрада вже ухвалила рішення про масштабне "переписування" болардів у столиці та створення єдиної цифрової системи їхнього обліку й управління - саме для того, щоб нарешті покласти край хаосу, коли ніхто не знає, скільки таких конструкцій у місті, чиї вони та хто відповідає за їхнє обслуговування.