Студентські наносупутники утричі дорожче за SpaceX: як Київський Політех освоює мільйони

На підготовку та запуск студентського наносупутника від КПІ підуть понад 5 млн грн. За ці кошти можна запустити супутник через SpaceX. Передісторію українських студентських супутників і співвідношення вартості запуску  пояснив експерт з космічної діяльності, ексрадник голови Держкосмосу Андрій Колесник для видання Liga.Tech.

Для чого Кабмін виділив кошти КПІ

Шо з себе представлятиме майбутній супутник. За даними МОН, космічний апарат розробили, щоб дистанційно досліджувати поверхню Землі за допомогою оптичної системи середньої просторової розрізненості. Супутник також тестуватиме радіопередавачі й антени космічного зв’язку різних діапазонів.

Кабмін 27 жовтня виділив 5,2 млн грн на завдання наукового напряму "Технічні науки" київського Політеху. За словами голови МОНу Оксена Лісового, кошти підуть на завершення розробки студентського наносупутника PolyITAN-12. У 2024 році він має бути на орбіті. Згідно з сайтом МОНу, для використання коштів "уже зараз проводиться системна робота для виконання всіх технічних, логістичних і організаційних завдань".

Йдеться про підготовку до відправлення на пусковий майданчик і фрахт (включно з супутніми послугами з доставлення) на навколоземну орбіту майже готового високотехнологічного виробу фахівців і студентів КПІ за ціною $144 000.

За ринковими розцінками у таку суму обійдеться запуск 20-кілограмового космічного апарата силами SpaceX. Компанія групами виводить у космос на ракеті-носії Falcon 9 невеликі супутники від безлічі замовників з багатьох країн світу.

У  КПІ кажуть, що знадобиться ще більше

Проректор з наукової роботи КПІ Віталій Пасічник заявив у листопаді, що виділена сума стосується лише закінчення робіт над супутником. Загальна вартість їх після цього наблизиться до 15 млн грн, а пускові послуги можуть сягнути $500 000, які потрібно ще знайти окремо. Транспортування ж на пусковий майданчик відбудеться не раніше середини 2024 року.

«У порівнянні з типовими витратами у світі на університетські оптичні наносупутники, КПІ вже виходить цією розробкою у "люксовий сегмент". Це понад пів мільйона доларів США з урахуванням різних валютних курсів протягом декількох років розробки», - зауважує експерт.

Оцінка вартості запуску у ще пів мільйона доларів надає суму доставлення на орбіту в $25 000 за кілограм ваги. Це більше за розцінки SpaceX практично у 2,5-3 рази, навіть якщо брати до уваги вартість послуги "під ключ". Пуск українського супутника "Січ-2-30" за такою схемою коштував $11 000 за кілограм.

Утім, найекономніший варіант для КПІ існує. Виш ще встигає на місію Transporter-12 на Falcon 9 із мису Канаверал у Флориді. Вона планується на пізню осінь 2024 року.

До речі, у київському Політеху ще раніше пропонували систему спостереження Землі з космосу з шести оптичних мікросупутників власної розробки. Її мали включити до проєкту загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2019-2023 роки (до того її просували на 2018-2022 роки), яка так і не була затверджена Верховною Радою.

Що насторожує експерта

Однією з ціллей майбутнього технологічного експерименту PolyITAN-12U заявлено тестування радіопередавачів та антен космічного зв’язку різних діапазонів. Попередній, третій за порядком наносупутник від КПІ, PolyITAN-HP-30, запустили 3 січня 2023 року.

Після старту наступною операцією завжди є спроба власника встановити зв’язок із супутником. Подробиць щодо сталої комунікації з космічним апаратом та інформації щодо його подальшої експлуатації, відповідальні працівники КПІ публічно не надавали. Але серед ідентифікованих космічних об’єктів за результатами тієї місії український PolyITAN-HP-30 так і не значиться.

Причиною проблеми з високою ймовірністю можна вважати "глюк" у системі радіозв’язку. Саме він не дозволив розпочати й виконувати заплановані експерименти. Не дивно, що наступний наносупутник PolyITAN-12U споряджається вже декількома комунікаційними засобами з альтернативними діапазонами. Це має допомогти йому не загубитися у космосі як попередник.

Законодавча незрозумілість

Додаткову впевненість говорити про негаразди з КПІ-шним супутником PolyITAN-HP-30 додає витяг з Реєстру космічних об’єктів ООН.

У першому рядку (що відноситься до PolyITAN-HP-30), у першій же колонці, де має зображуватися унікальний номер міжнародного ідентифікатора, зірочка наприкінці вказує на відсутність його присвоєння – як й уточнення з цього приводу у передостанній колонці. Як має все виглядати, наочно зображено у другому рядку, де знаходиться запис про реєстрацію супутника "Січ-2-1" та посилання на вербальну ноту з відповідною інформацією від постійного представництва України в ООН.

Згідно з положеннями Конвенції ООН про реєстрацію об’єктів, що запускаються у космічний простір, і яка набрала чинності для України ще 14.09.1977, також усе має бути зафіксовано у відповідному державному реєстрі.

Слід також звернути увагу на третій рядок у витязі з Реєстру ООН, який стосується найпершого наносупутника від КПІ. Хоча він й був належним чином ідентифікований міжнародною системою обізнаності космічної обстановки, український уряд його не зареєстрував, а єдиним джерелом інформації про нього там вказаний документ, розповсюджений від імені РФ, з території якої PolyITAN-1 був запущений в середині 2014 року.

На жаль, розділення космічних апаратів на "легальні" й "нелегальні" закладено у положеннях Закону України "Про космічну діяльність". Тому, наприклад, якщо фінансування створення та запуску супутників відбувається коштом іншого цільового призначення, якими розпоряджається той же МОН, а самі роботи проводяться, наприклад, КПІ, що входить до сфери управління МОН, і про них немає згадки у визначеній Космічній програмі (а їх там ніколи не було) – то все це "не рахується". І такі космічні апарати на орбіті на офіційному, міжнародному рівні до українських не відносять.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Підрядник, що ремонтував сховища в КНУ ім Шевченка, намагався відкупитись від поліції - що з цього вийшло
• Киянин вимагає 250 тисяч гривень компенсації від провайдера Воля за низьку якість інтернету - рішення суду
• У Києві станція міської електрички "Пріорка" отримала зіркову озвучку: чий голос чутимуть пасажири