Стародавня технологія: археологи зробили приголомшливе відкриття під церквою Пирогощої на Подолі
Виявилося, що просто під храмом Успіння Богородиці Пирогощої на Контрактовій площі, найімовірніше, розміщена велетенська "калориферна" піч для обігріву приміщень, так само, як це робилося у європейських містах з пізнього Середньовіччя
Київські історики зробили неймовірне відкриття: просто під храмом Успіння Богородиці Пирогощої на Контрактовій площі, найімовірніше, розміщена... велетенська "калориферна" піч. Саме на неї скидається склепіння, нині розташоване всередині стародавнього храму, збудованого біля Подільського торжища ще у 1131-1136 роках. Раніше архітектурну форму у землі вважали поховальною криптою - під храмом і біля нього міститься чимало могил.
Про приголомшливу археологічну знахідку повідомив Роман Маленков, керівник ДІАЗ "Стародавній Київ" і заступник директора Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури й заповідних пам'яток. Він зазначив, що просто під сучасними сходами до храму Успіння Богородиці Пирогощої розташоване склепіння, функцію якого днями переосмислили археологи.
"Раніше ми припустили, що то може бути поховальна крипта, адже під храмом, і біля нього, поховали немало відомих людей, зокрема й видатного нашого архітектора, Івана Григоровича-Барського. Сьогодні ми провели повторне обстеження, вже із знаним архітектором, Анатолем Ізотовим. Побачивши цю підземну споруду, яку археологи ідентифікували як підвал дзвіниці 19 століття, він майже відразу сказав, що схоже на величезну піч, від якої відходять жарові канали", - розповів Маленков у дописі на Facebook.
Київські науковці проаналізували європейську традицію системи опалення великих храмів у ХІХ ст. Саме тоді у західних містах почали системно обігрівати великі кам'яні храми - до цього люди в них просто замерзали, каже науковець. Тоді з'явилася система повітряного опалення - саме її й називають "калориферною".
Працювало це так: у підвалі храму будували велику піч, топили її вугіллям чи деревом. Гаряче повітря підіймалося до "камери нагріву", а під підлогою від печі прокладали металеві або цегляні повітропроводи. Відтак, з-під підлоги храму повітря виходило через решітки у підлозі або на стінах. Холодне ж повітря, відповідно, - затягувало назад у піч.
"Під підлогою собору прокладали справжні "тунелі" для гарячого повітря. А у великих храмах іноді будували кілька печей у різних частинах. У підлозі же ставили декоративні чавунні решітки, їх можна побачити й сьогодні у багатьох європейських соборах", - додав науковець.
Зауважимо, що церква Успіння Богородиці Пирогощої на Подолі, як і багато інших храмів у Києві, була достоту зруйнована радянською владою. Відновили її вже наприкінці "дев'яностих" (у 1997-1998 роках). Тоді на локації збереглися стародавні фундаменти й склепіння, і було прийняте рішення про їхню музеєфікацію. А от ліворуч від входу встановили велику конструкцію, схожу на камінь, із написом.
"Але то зовсім не камінь - то металева конструкція, замаскована під камінь. З іншого боку конструкції дверцята, які ніхто не бачить, або не звертає уваги на них. Вони законсервовані, і ніхто зараз нам не може сказати, що за ними. Можемо припустити, що там хідник під піч", - резюмував Роман Маленков.
Яку знахідку зробили археологи біля Святої Софії, і чому на Поштовій поки не можна будувати ТЦ
Нагадаємо, раніше Інформатор писав, що археологи несподівано виявили тисячолітню знахідку просто біля стін Софійського собору у Києві. Йдеться про залишки апсиди (виступа будівлі, здебільшого півкруглого) ХІ століття. Відкриття стало сюрпризом для науковців і вже принесло декілька цікавих знахідок.
Також ми розповідали, що під недобудованою спорудою ТРЦ на Поштовій площі, що стоїть закинутою з 2012 року, потрібно проводити тривалі археологічні розкопки. Археологам потрібно заглибитись ще на 10 метрів, щоб пересвідчитись, що під площею на місці будівництва немає інших археологічних знахідок.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
