Серп і молот залишаться на будівлі ВДНГ, але будуть переосмислені й цивілізовано засуджені

На Експоцентрі у Києві досі видно серп, молот і п'ятикутні зірки - радянська символіка залишиться, але отримає новий контекст через просвітницький проєкт

серп молот ВДНГ
Фото на колажі: РБК-Україна

На будівлях київського ВДНГ досі збереглися серп і молот та п'ятикутні зірки - символи, заборонені українським законодавством. Знести їх не можна через юридичний статус об'єктів: 19 будівель комплексу є пам'ятками архітектури національного значення, що обмежує будь-яке втручання в їхні фасади. Натомість адміністрація Експоцентру обирає інший шлях - радянська спадщина не зникне фізично, а буде переосмислена й засуджена публічно через просвітницький проєкт.

Про це Національний комплекс "Експоцентр України" (ВДНГ) повідомив у коментарі виданню РБК-Україна. На території ВДНГ досі присутні радянський герб - серп та молот - і п'ятикутні зірки. 19 об'єктів комплексу мають офіційний статус пам'яток архітектури національного значення, закріплений постановою Кабінету Міністрів України. Це юридично обмежує можливість демонтажу.

Серп і молот - один із найвпізнаніших символів СРСР. Він є беззаперечним символом комуністичного тоталітарного режиму, а його використання або публічна демонстрація прямо підпадають під заборону згідно із законом про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів. Дещо інакше - з п'ятикутними зірками: вони є багатозначним символом. Їх використовували не лише як символ СРСР, а й у геральдиці багатьох держав, армій та навіть у релігійній символіці.

Національний комплекс "Експоцентр України" (ВДНГ) у Києві займає велику територію площею майже 300 гектарів. Попри радянську ідеологічну рамку, комплекс створювали місцеві управлінці, українські архітектори й художники. Саме тому він зберіг власну специфіку: людяніший масштаб, стриманішу композицію та м'якшу архітектурну мову.

Що стосується юридичної колізії навколо символіки, то вона виглядає так:

  • Серп і молот - заборонений символ тоталітарного режиму, публічна демонстрація якого підпадає під закон про декомунізацію.
  • 19 об'єктів ВДНГ мають статус пам'яток архітектури національного значення, закріплений постановою Кабміну - це юридично обмежує демонтаж.
  • Ще у 2016 році команда ВДНГ звернулася до Інституту національної пам'яті і отримала відповідь, що Експоцентр підпадає під винятки, передбачені законом.
  • Комплекс використовує правові механізми збереження архітектурної спадщини для трансформації простору, а не його руйнації.

Проєкт "(НЕ)виставка" переосмислить тоталітарну спадщину

Замість радикального знесення керівництво "Експоцентру" обрало шлях "цивілізованого переосмислення" та пропрацювання спадщини комуністичного режиму. Результатом роботи стала публічна презентація дослідницького проєкту "(НЕ)виставка", що відбулася у квітні 2026 року. Проєкт покликаний переосмислити радянську спадщину Експоцентру та її місце в історії української культури. Також він пропонує різні підходи до трансформації ВДНГ.

Зараз розглядається можливість створення повноцінного просвітницького проєкту на базі архітектурного простору ВДНГ. Його головна мета - не просто зберегти будівлі, а дати їм новий контекст. Для цього планується чітка демаркація та відокремлення української культури від російської імперської спадщини.

Дослідники окреслили кілька можливих підходів до роботи з радянськими символами:

  • Серед розглянутих тактик - ігнорування, пояснення, девізуалізація або демонтаж. Ігнорування дослідники вважають неетичним, а просте пояснення через інформаційні стенди - не завжди можливим.
  • Рекомендується поєднувати девізуалізацію з демонтажем: менш помітні елементи - закривати без пошкодження оздоблення, а найбільші й найвиразніші символи - демонтувати.
  • Як приклад автори наводять досвід Німеччини, де з історичних публічних споруд прибрали заборонену нацистську символіку, а самі будівлі зберегли як пам'ятки.

Після завершення дослідження наступним етапом стане підготовка концепції музейного простору. Він буде присвячений меморіалізації радянської спадщини на ВДНГ, повідомив генеральний директор Експоцентру Євген Мушкін.

"Ми є фактично балансоутримувачем, наша задача - зберігати ВДНГ в тому вигляді, в якому він є до моменту, поки держава у передбачений законом спосіб ухвалить рішення, що саме нам з цим робити", - заявив Мушкін.

На території Експоцентру може з'явитися простір для осмислення радянської спадщини. Дослідники бачать потенціал у створенні "парку комуністичного періоду". Також вони пропонують розвивати тут простір дослідження українського монументального мистецтва радянської доби. Це допоможе глибше зрозуміти, як українська культура проявлялася в межах тоталітарної системи.

На ВДНГ відновили фонтан і запустили новий літній сезон

Раніше Інформатор повідомляв, що на ВДНГ стартував літній сезон-2026. З 1 червня Експоцентр відкрив оновлену фотозону з різнокольоровими арками й живими квітами на центральному вході. Головним елементом сезону стала інсталяція "Точка єднання", яку вперше показали на фестивалі Burning Man 2025 року й яка символізує єднання українців за будь-яких обставин.

Також ми писали, що на ВДНГ відновили закинутий фонтан біля Терапевтичного саду. У межах реставрації замінили насос, форсунки та лайнер, зберігши оригінальний гранітний борт чаші. Навколо фонтану облаштували рекреаційну зону з лавками й теплою підсвіткою - проєкт реалізували за підтримки Visa та ПриватБанку.

Читайте нас у Facebook

Image
Оперативні новини: Україна, світ, війна. Підпишись 👇

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити