Родичка легендарного київського школяра-героя обурилася ницою зневагою з боку Київради
Погруддя 11-річного школяра Казимира Гапоненка, встановлене біля школи, у якій він навчався, планують перенести до Бабиного Яру в рамках декомунізації: родичка каже, що це викликає в неї сум'яття й суцільне нерозуміння
Родичка 11-річного школяра-киянина Казимира Гапоненка, якого закатував та розстріляв німецький окупаційний режим у 1942 році, висловила обурення планами щодо демонтажу його погруддя. Нині воно встановлене біля київської гімназії №110 у Голосіївському районі, і днями Київрада прийняла рішення перенести його до Бабиного Яру. Саме там, власне, юний герой ІІ Світової війни й був розстріляний за відмову повідомити дані про радянських підпільників у Києві.
Наміри щодо перенесення погруддя Казимира Гапоненка нещодавно затвердила Київрада. Школяр потрапив до "пакету" з демонтажу пам'ятників у Києві в рамках декомунізації та деколонізації. Всьому виною його співпраця з радянськими підпільниками в роки Другої світової війни: під час окупації Києва 11-річний Казимир Гапоненко, який не евакуювався разом з матір'ю, був зв'язковим для підпільників Івана Кудрі - резидента нелегальної диверсійно-розвідувальної групи НКВС у місті.
"Пам'ятник антифашисту Казику Гапоненку потрапив під роздачу від Київради разом з Ахматовою й Булгаковим. Його закатували й розстріляли за те, що був зв'язковим у підпільників. Мій дядько - його двоюрідний племінник, а мати Казимира доживала останні роки у родині моєї рідної тітки. Я її бачила та спілкувалася - добре, що вона не дожила й не бачить, що пам'ятник синові у дворі школи, де він навчався, зносять", - написала у пабліку "Київські історії" киянка, художниця Алла Юрківська.
Мисткиня каже, що від старенької, Софії Прокудової, в неї залишилася єдина річ - старенька ваза у вигляді човника з фарфоровим рибалкою. Саму матір Казимира, нагадує вона, у 1942-му також арештували й катували. Шокуюча подробиця - на її очах катували й малолітнього сина.
"Однак вони обидва нікого не видали. Її не розстріляли, а відправили до Німеччини. Дорогою вона змогла утекти й повернулася до Києва. Сумно - я не розумію знесення цього пам'ятника", - зауважила пані Юрківська у дописі.
Важливий момент: згідно з рішенням Київради, яке ще не оприлюднили на сайті, пам'ятник школяреві не зносять, а переміщують до Бабиного Яру, де, власне, й загинув маленький киянин. На сайті його колишньої школи, а нині - гімназії №110 з поглибленим вивченням французької мови прізвище Гапоненка вже згадується лише як частина історії закладу - раніше вона носила його ім'я (хоч згадка про це є у відповідному розділі). А у коментарях до допису Алли Юрківської почали ламати списи кияни-прихильники й противники перенесення пам'ятника.
"Київська влада не підтримує комуністичну пропаганду про "піонерів-героїв". Ви, як родич, можете забрати пам'ятник і встановити на кладовищі", - порадила мисткині коментаторка Наталя Лютенко. - "Хлопчик же допомагав угрупованню, яким керував агент НКВС Іван Кудря, чиїм завданням безпосередньо були провокації проти ОУН і вбивства лідерів ОУН. Кудря був ворожим для українців агентом, який мав на меті перешкодити відновленню незалежності України", - підтримав її киянин Макс Позняк, додавши, що, мовляв, хлопчика шкода, але пам'ятник "не вписується у порядок денний".
Інші користувачі підтримали родичку Гапоненка: зауважили, що в радянські часи дуже багато хто був "піонером та комсомольцем", такі часи. А дитині, між тим, було лише 11 років - з чого й користалися підпільники. Тим часом, тисячі українців, та й інших народів, захищали свою батьківщину від німецьких загарбників - тому й не гідно плямувати їх, як "комуністів", - каже мешканка Хмельницького Ірена Загарова.
"Все, що нині зносять - зтирають з історії нашої держави. Не обґрунтовують та не заглиблюються у неї, просто їм так зручно й так хочеться. Не робіть з цього умовиводів", - пише Олена Ткаченко.
Пам'ятник Булгакову забере донька архітектора, що "всадовив" його на Андріївському узвозі
Нагадаємо, Інформатор писав, що Київрада на сесії 18 грудня ухвалила рішення про вилучення з публічного простору столиці 15 об’єктів або окремих елементів, пов’язаних з історією та символікою російської імперської та радянської політики. Йдеться про пам'ятник Михайлові Булгакову на Андріївському узвозі, Анні Ахматовій у Маріїнському парку та таблички з назвами російських топонімів на Житньому ринку.
А ще, ми розповідали, що буде з пам'ятником Булгакову після демонтажу. Елегантне рішення запропонувала донька скульптора, який зробив пам'ятник для Києва, Катерина Рапай: монумент просто віддадуть їй - для встановлення на власній садибній ділянці.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
