Прокуратура через суд зобов'язала привести укриття для 150 людей на вул. Алматинській у Дніпровському районі до належного стану.
Занедбані укриття - одна з хронічних проблем воєнного Києва. Поки одні сховища перетворюються на наркопритони, інші просто руйнуються без догляду - і мешканці залишаються без жодного реального захисту. Саме таку ситуацію виявили прокурори на вулиці Алматинській у Дніпровському районі: укриття для 150 людей було затоплене та непридатне до використання. Завдяки судовому позову прокуратури балансоутримувач зрештою виконав свій обов'язок - і сховище знову прийматиме людей.
Як повідомила Київська міська прокуратура, порушення виявили прокурори Дніпровської окружної прокуратури міста Києва. Балансоутримувач - приватне товариство - тривалий час ігнорував утримання об'єкта, що безпосередньо загрожувало безпеці мешканців столиці.
Стан укриття на момент перевірки був критичним. Приміщення, розраховане на 150 людей, було повністю затоплене ґрунтовими водами. Система фільтрації повітря, каналізація, водопостачання та електропостачання - усе потребувало ремонту. Захисні двері були відсутні взагалі, зовнішні несучі стіни та підлога мали значні пошкодження від вологи. За таких умов укриття не могло виконувати свою функцію від слова зовсім.
Дніпровська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом, вимагаючи зобов'язати балансоутримувача усунути всі порушення. Київський окружний адміністративний суд позов задовольнив. Рішення набрало чинності та стало обов'язковим до виконання.
Після того як прокуратура взяла виконання судового рішення під контроль, роботи таки розпочали. Фахівці Головного управління ДСНС у місті Києві провели обстеження і склали відповідний акт: сховище визнане придатним для експлуатації та може використовуватися як укриття для людей. Для мешканців прилеглих будинків це означає, що захист, який тривалий час існував лише на папері, нарешті став реальністю.
Ця справа - показовий приклад того, як має працювати механізм відповідальності за цивільну безпеку в умовах воєнного стану. Балансоутримувачі зобов'язані утримувати укриття у стані, придатному до негайного використання, - і прокуратура готова доводити це через суд.
Стан київських укриттів давно викликає занепокоєння. Столичні служби регулярно проводять перевірки об'єктів цивільного захисту: так, у квітні фахівці Департаменту охорони культурної спадщини та профільні експерти перевіряли захисні укриття на 18 ключових пам'ятниках міста та готують рекомендації щодо їх оновлення. Проте укриття для людей - окрема і значно гостріша проблема, де відповідальність лежить на конкретних балансоутримувачах, а не на міських службах.
Практика примушення через суд виглядає ефективним інструментом там, де добровільне виконання обов'язків не працює. Подібна логіка діє і в ширшому контексті: наприклад, на Київщині в Ірпінській громаді лише після виділення субвенції з обласного бюджету нарешті отримали фінансування на будівництво повноцінного протирадіаційного укриття для дитсадка - об'єкта, якого місцеві жителі чекали понад п'ять років. Системна безпека потребує системного підходу - і тиску з боку контролюючих органів.