Помер екс-депутат Київради Павло Бригинець, який керував першою хвилею масштабних перейменувань у столиці
Завдяки зусиллям депутата, місто почало позбуватися радянських назв, на кшталт вулиць Щорса, Артема, Ленінської й Крупської, натомість з'явилися назви на честь українських діячів доби Гетьманщини та визвольних змагань
На 53-му році життя через хворобу помер депутат Київської міської ради VII скликання Павло Бригинець. Він був керівником підрозділу територіальної оборони Збройних сил України. З найбільш резонансних ідей, які він пропонував у своїй каденції депутата, - низка перейменувань, а також патріотична діяльність у Києві.
Про смерть Павла Бригінця у Facebook повідомив його брат. У дописі він зазначив, що молодший брат мав проблеми зі здоров'ям, але не з духом - він декілька разів намагався потрапити на фронт.
"Це мій молодший брат Павло. Після тероборони, де він був керівником підрозділу, його на фронт не забрали... Він пройшов курси БпЛА, але, однак не забрали... Через здоров'я. Сьогодні він помер..." — написав Олександр Бригинець.
Своєю чергою, співчуття рідним та близьким Павла Бригінця висловили у Київській міськраді. Там зазначили, що він був громадським діячем і секретарем Постійної комісії з питань культури та туризму.
"Павло Бригинець у статусі депутата та громадського діяча працював на благо нашого міста, завжди відстоював інтереси громади. Вічна пам’ять!" - додали у дописі Київради.
У міській раді столиці Павло Бригінець був не лише секретарем "культурної" комісії, але й членом комісії з питань перейменувань. В лютому 2015-го він запропонував нову назву для вул. Артема, на честь Героїв АТО (депутатський корпус не підтримав, пізніше таки змінивши назву на Січових Стрільців), а також переназвати вул. Крупської у Дарницькому районі іменем Павла Чубинського (пропозиція прийнята).
Також за його активної роботи вул. Ленінська у Святошинському районі стала вулицею Дорошенка, вул. Щорса на Печерську змінила назву на вул. Євгена Коновальця, а проспект "40-річчя Жовтня" у Голосієві - став Голосіївським проспектом. Крім того, Бригінець підтримував патріотичні спрямування киян. Зокрема, фарбування парканів у жовто-блакитний колір, що стало однією з форм висловлення громадсько-патріотичної позиції у 2014-2015 роках.
Академік з сумнівними поглядами та мисткиня, що оздобила станцію "Хрещатик": кого ще не стало у 2024 році
Нагадаємо, Інформатор писав про те, що на початку 2024 року у віці 100 років пішла з життя відома київська художниця-монументалістка Оксана Грудзинська. Киянам вона відома передовсім за панно на ст.м. "Хрещатик" - втім, її творчий доробок величезний: художниця оформлювала деякі павільйони на ВДНГ у Києві, готель "Дніпро", Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Також у скарбниці авторки тисячі декоративних панно, вставок, розписних полумисків, вазочок, куманців у окремому, авторському лаконічному стилі, що Грудзинська створювала у своїй майстерні.
Також ми писали про те, що у Києві помер історик, археолог, академік НАН України, народний депутат III й IV скликання Петро Толочко, завдяки якому Київ точно знає, наскільки він давніший за Москву. Він пішов у засвіти на 87 році життя. І, хоч його погляди були неоднозначними з точки зору сучасної державницької ідеї України, саме йому Київ завдячує сучасним датуванням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
