Помер академік Петро Толочко, завдяки якому Київ точно знає, наскільки він давніший за Москву

На 87 році життя пішов у засвіти історик, археолог, академік НАН України, народний депутат III й IV скликання Петро Толочко. Хоч його погляди були неоднозначними з точки зору сучасної державницької ідеї України, втім, саме йому Київ завдячує сучасним датуванням. Більш-менш точну дату заснування української столиці у "ранньослов'янський" період встановили саме завдяки його науковій роботі.

Про смерть академіка повідомив народний депутат України II скликання Дмитро Степанюк у своєму Facebook. Петро Толочко був автором близько 400 наукових праць, у тому числі 25 монографій, серед яких "Історична топографія стародавнього Києва", "Древний Киев", "Історичні портрети", "Літописи Київської Русі" та інші. Відтак, Толочко зробив неабиякий внесок у дослідження історії східних слов'ян, Київської Русі та українського середньовіччя.

А однією з найголовніших заслуг Толочка, про яку нині знає кожен киянин, є сучасне "ювілейне" датування заснування Києва. Як розповідав старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Олексій Комар, питання про більш-менш точну дату почали підіймати в середині ХХ століття, і було декілька панівних теорій. Встановити якусь одну було важко, оскільки історія земель, де нині простягається Київ, сягає 31 століття (а люди жили на його території з часів палеоліту - Кирилівській стоянці мало не 30 тисяч років).

Вчасно розкопав житло Празької культури

З 1970-х обговорювалась ідея визначення Дня Києва для створення музею на Старокиївській горі. Порушували питання, як увіковічити Десятинну церкву та язичницьке капище, знайдене Вікентієм Хвойкою на Старокиївській горі. Зрештою, напередодні 1982 року, коли й мали святкувати "ювілей", відбулася нарада за участі трьох науковців: академіка Петра Тронька (на той час - заступника голови ради міністрів УРСР), молодого історика Петра Толочка та маститого московського академіка Бориса Рибакова.

"За спогадами Петра Толочко академік Тронько дуже хотів Києву 2000 років. І його цікавило, чи можуть археологи підтвердити знахідками концепцію. Москвич Рибаков був більш скептичним. Він вважав, що все, що ми можемо починати, як історію реального Києва треба будувати на археологічних знахідках все ж таки ранньослов'янського часу, 6-7 ст.", - зазначає Олексій Комар.

Перевірити дату більш точно Рибаков не міг: бракувало матеріалу. Тоді якраз сталися в пригоді напрацювання Петра Толочка. Саме він разом з колегою, археологинею Стефанією Кілієвич робили розкопи на Старокиївській горі, і знайшли там те, з чого почали датувати історію сучасного, "ранньослов'янського", Києва.

"Толочко разом зі Стефанією Романівною Кілієвич розкопав на Старокиївській горі житло Празької культури, датоване 6-им століттям н.е. Від цього віднайденого житла почалося відрахування скільки ж можна дати років стародавньому Києву. Згідно з тогочасними уявленнями, Празька культура могла виникнути в середині, або наприкінці V ст.н.н. - і от середину 5-го ст. було прийнято як рубіж", - пояснює старший науковий співробітник Інституту археології НАН України.

"Історія все розставить по місцях"

Вже в середині "нульових" Петро Толочко робив досить суперечливі заяви. Так, він заперечував Голодомор, як геноцид українців, публікував критичні статті на тему Євромайдану. А 18 січня, напередодні початку вторгнення РФ в Україну, брав участь у круглому столі Російського історичного товариства під головуванням Сергія Наришкіна, директора Служби зовнішньої розвідки РФ, що був присвячений питанням вивчення історії України та присвячений 368-ї річниці Переяславської ради.

Втім, одразу після початку вторгнення, 8 березня 2022-го, Петро Толочко підписав Колективну заяву до Президії Російської академії наук від членів НАН України – іноземних членів РАН, у якій науковці заявили про засудження війни та вихід зі складу іноземних членів РАН.

"Його внесок у популяризацію історії важко переоцінити. Зокрема він показав, як урбанізувалася Русь, як з неї постала Україна. Так, Петро Толочко був і членом Російського народного собору, і заперечував, що Голодомор був геноцидом, і очолював Слов'янську проросійську партію. Ми були з ним знайомі, тому я знаю, що ці його переконання не були вдаваними. Нехай з миром спочиває. Історія, як то кажуть, все розставть по місцях", - написав з цього приводу у Facebook експерт Корпорації стратегіного консалтингу "Гардарика" Костянтин Матвієнко.

Пішли за обрій авторка панно на Хрещатику Оксана Грудзинська та перекладач "Гобіту" Олександр Мокровольський

Нагадаємо, у січні Інформатор розповідав, що у віці 100 років пішла з життя відома київська художниця-монументалістка Оксана Грудзинська. Киянам вона відома передовсім за панно на ст.м. "Хрещатик" - втім, її творчий доробок величезний: художниця оформлювала деякі павільйони на ВДНГ у Києві, готель "Дніпро", Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Також у скарбниці авторки тисячі декоративних панно, вставок, розписних полумисків, вазочок, куманців у окремому, авторському лаконічному стилі, що Грудзинська створювала у своїй майстерні.

Також ми повідомляли, що напередодні Нового року в Ірпені на 78-му році пішов з життя відомий український перекладач, журналіст, поет і художник Олександр Мокровольський. Однією з його найвідоміших робіт був переклад українською перлини світової літератури, романів "Гобіт" та "Володар перснів" Джона Толкієна. Його тіло було знайдено в Будинку творчості письменників.