Музейники вважають, що у висновку Інституту нацпам'яті містяться надто категоричні та часто поверхневі судження, а деякі аргументи носять цілковито неправдивий характер, до того ж, восьмеро з дев'яти фахівців, що підписали висновок, не мають відповідного фаху
Наукові співробітники Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова 8 квітня піддали критиці висновки Українського Інституту національної пам'яті про належність особистості Михайла Булгакова, його творчості і, відтак, пов'язаних з письменником назв і об'єктів до "російської імперської політики". Там вбачають у висновках чимало хиб: вони нібито не є саме експертизою через надмірну емоційність і категоричність суджень, поверхневість, перебільшеність аргументів чи навіть їхній неправдивий характер. Зрештою, восьмеро з дев'яти науковців УІНП не мають відповідного фаху та компетенції, стверджують науковці.
Позицію музею Булгакова висловлено на його офіційній сторінці. У ньому зазначено, що висновок, який оприлюднили в УІНП, "не є експертизою повною мірою" через те, що більшість складних тверджень, що мали б бути підставою для рекомендацій, подано без достатньої, на думку істориків, аргументації.
"(Вони) мають вигляд емоційно забарвлених, з розмитими інтерпретаціями, визначень. Приміром, фрази "затятий українофоб", "огидно-ніщивної", "відданості монархізму", "віддано служив" тощо є надміру категоричними судженнями, які в результаті скоріше образно нав’язують, ніж аргументовано обґрунтовують рекомендаційну частину документа", - пишуть співробітники музею.
Нема й рекомендацій щодо умов обставин застосування висновків. Це, на думку фахівців, стосується і предмету експертизи (об'єктів, пам'ятників, топонімів), і навіть постаті письменника і його творчості. А аргументи щодо романів, та й самого Булгакова називають "тенденційними і поверхневими".
"Метафорична, емоційно-категорична подача тез говорить більше про особисту неприязнь та тенденційність сприйняття авторів, аніж про наукову, фахову експертизу", - пишуть історики.
Зазначають також, що у документі від УІНП є чимало фактологічних помилок. Зокрема, пишуть історики, письменний не "дезертирував з армії УНР, куди був мобілізований військовим лікарем, і приєднався до Добровольчої армії виключно з міркувань власної відданості монархізму", а дійсно дезертирував під час відступу Армії УНР з Києва, а до "Добровольчої" армії пішов не добровільно, а через проведену нею мобілізацію за півроку.
Фейком називають і зневагу до української мови чи її "засадниче невизнання" з боку письменника та його оточення. У якості аргумента наводять лист до нареченої від батька Булгакова, написаний українською, де той називає дівчину "голубонькою коханою", а також той факт, що хрещеним батьком митця став професор, історик української літератури та етнограф Микола Петров.
Також дослідники критикують твердження УІНП про те, що Булгаков "декларував ненависть до демократичної української держави". Так, за їхніми словами, це узагальнення та маніпуляція - адже в часи Перших визвольних змагань змінилося мінімум чотири різні за устроєм українські державні утворення, що до того ж конфліктували між собою.
"Ненависть чи скептицизм відчував Булгаков до якої з версій української державності?.. а його персонажі, переживаючи весь спектр настроїв, декларували досить різні симпатії до демократичної, гетьманської, соціалістичної і навіть більшовицької України", - зазначають у музеї.
Зрештою, музейні співробітники проаналізували фахові компетенції усіх підписантів тексту про висновки з УІНП, виявивши, що восьмеро з дев'яти фахівців не мають фаху, "релевантного темі дослідження" - відтак, не мають відповідної компетенції.
Нагадаємо, Інформатор писав про висновки, що було оприлюднено УІНП щодо Арки Свободи українського народу, Михайла Булгакова та композитора Михайла Глінки та їхньої належності до символів російської імперської політики у Києві. Також ми висловлювали припущення, що загалом київська влада може використати цю ситуацію з користю для себе, передавши будівлю музею Булгакова до приватної власності через "токсичність" особистості письменника.
Також ми зазначали, що на сайті КМДА з'явилися петиції від киян з проханням до Віталія Кличка зберегти пам'ятник Михайлу Булгакову. Ми нагадували, що фахівці з УІНП радять позбутися будь-яких згадок про Булгакова у топоніміці, пам'ятних та меморіальних місцях, це розповсюджується і на бронзову скульптуру, що була встановлена на Андріївському узвозі 2007 року.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.