На території Києво-Могилянської академії можуть почати розкопки могили гетьмана Петра Сагайдачного
Влада обговорила пошук поховання гетьмана на території Братського монастиря у Києві
На території Києво-Могилянської академії можуть розпочати археологічні розкопки, щоб знайти місце поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Про це повідомив голова УНІП Олександр Алфьоров за результатами спільної виїзної робочої наради щодо правового режиму Комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря. Одним із ключових питань обговорення стало проведення археологічних досліджень залишків Богоявленського собору Києво-Братського монастиря та можливість пошуку поховання гетьмана. До обговорення долучилися представники комітетів Верховної Ради України, Національного університету "Києво-Могилянська академія", історики, археологи, представники київської міської влади та громадськість.
Ідею розкопок голова УНІП озвучив у своєму дописі у Facebook. За його словами, першочерговим завданням стануть археологічні розкопки та пошук поховання Петра Конашевича-Сагайдачного, а антропологічні особливості кістяка покійного гетьмана дозволять розпізнати його поховання серед інших.
"Сьогодні маємо можливість не лише досліджувати його залишки, а й відновлювати сторінки нашої історії. Сподіваюсь, що ця нарада уможливить в найближчий час ці пошуки, що матимуть значне наукове, археологічне та історичне значення для українського народу", - зазначив голова УНІП.
Києво-Могилянська академія має понад 400-річну історію. Її витоки пов'язані з Київською братською школою, засновою у 1615 році за меценатської ініціативи Галшки Гулевичівни. Козацтво на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним стало патронами Академії, і коштом гетьмана у 1620 році було закладено дерев'яний Богоявленський храм, а у 1622 році його там поховали.
Собор знищили радянською владою
У кінці 17 століття гетьман Іван Мазепа звів на місці дерев'яного храму цегляний собор, не порушивши поховання гетьмана. Проте у 1936 році Богоявленський собор Братського монастиря зруйнувала радянська влада, і з того часу точне місце поховання Сагайдачного залишається невідомим для науковців.
Тепер, коли обговорюється законопроєкт про правовий режим комплексу споруд Академії та монастиря, з'явилася можливість провести повноцінні археологічні дослідження залишків собору. Науковці розраховують, що антропологічний аналіз кісткових решток дозволить достовірно ідентифікувати поховання гетьмана серед інших.
Раніше Інформатор повідомляв, що під недобудованим ТРЦ на Поштовій площі археологи мають провести розкопки ще на 10 метрів углиб, аби остаточно пересвідчитися у відсутності інших знахідок під ділянкою давнього Києва. Це рішення ухвалили після виявлення значних археологічних цінностей у попередніх шурфах.
Також ми писали, що на Київщині виявили археологічний артефакт - унікальний гончарний горн часів козацької доби у селі Білогородка. Ця знахідка стала єдиною такого типу в Україні за рік.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
