Мистецтво, яке не тільки показує жахи, але й лікує: у Києві відкрилась виставка, присвячена Голокосту - фото

Читать на русском

У Києві відкрилася виставка "По живому", де роботи художників і документальні відеоархіви проводять паралель між подіями в Україні 80 років тому і зараз

Читать на русском
Відкриття меморіальної виставки, присвяченої Голокосту у Києві
Голокост має залишитись у пам'яті назавжди, аби не допустити жахіття знову. Втім, іноді історія себе повторює. Фото Віталій Ухов

У Києві відкрилася виставка "По живому", де роботи художників і документальні відеоархіви проводять паралель між подіями в Україні 80 років тому і зараз

Виставковий проєкт "По живому", що відкрився до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту у Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр", відрізняється від інших меморіальних експозицій. Він пов'язує історичне минуле Голокосту з сьогоденням України. Протягує тоненьку, але відчутну смислову нитку від кривавого жахіття, через яке судилося пройти єврейському народу 80 років тому, до нелюдських звірств і катувань у позаминулорічних Бучі й Гостомелі. І від спокійної тиші цвинтаря міста Бердичів, у гетто якого загинула майже сторіччя тому прабабуся митця Матвія Вайсберга, веде до кладовищ Київщини, де й по сьогодні відспівують українських героїв.

У своїх роботах Олександр Животков використовує нетрадиційні матеріали - картон, папір, марлю, пісок, землю, попіл
У своїх роботах Олександр Животков використовує нетрадиційні матеріали - картон, папір, марлю, пісок, землю, попіл

Про відкриття виставкового проєкту "По живому" повідомило Мінкультури та інформполітики на своєму сайті. Головну ідею висловили так: Голокост має назавджи залишитись у пам'яті, аби не повторитися знову - затим треба, щоб історія про звірства передавалася від покоління до покоління. Саму ж дату, 27 січня, було обрано для увічнення Голокосту символічно - у цей день було звільнено в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Виставка проходить у відреставрованому Центрі живої пам'яті заповідника "Бабин Яр". Фото Віталій Ухов
Виставка проходить у відреставрованому Центрі живої пам'яті заповідника "Бабин Яр". Фото Віталій Ухов

"Чому ми передали цю виставку саме через мистецтво? - Воно найбільше торкає наші серця, і не тільки показує ті жахіття, що відбувались, але одночасно й лікує, і дає можливість задуматись про людяність і про те найкраще, що ми повинні у собі плекати. А виставка "По живому" унікальна тим, що у ній поєдналися двоє знаних в Україні й далеко поза її межами митців: Олександр Животков, який передає власні відчуття через тканину і дерево, і Матвій Вайсберг, який сам має єврейське коріння, а частина його родини також загинула в гетто. Знаєте, не дарма кажуть про єврейський нарід: "вони усі є тими, хто вижив". Це відчуття - воно унікальне, і поєднання двох митців дає здатність відчути біль через мистецтво", - розповідає Інформатору Роза Тапанова, директорка Національного історико-культурного заповіднику "Бабин Яр".

 

Художник Матвій Вайсберг, чиї картини "Цвинтар міста Бердичів", "Птах над Біркенау" і цикл "Сім днів" (1998-1999 роки) представлені у експозиції, називає виставку "спонтанною, але потужною". Каже: щасливий з того, що його роботи естетично і органічно сполучилися з творами Олександра Животкова і створюють відчуття, від якого у грудях мліє серце.

Telegram oembed: https://t.me/informator_live/1396

"Ось дві роботи поруч: "Цвинтар міста Бердичів", я відчув оце, коли побачив його вперше. Там, знаєте, мої родичі лежать - зокрема, прабабуся, яка загинула у Бердичівському гетто. А ось друга: "Птах над Біркенау". Колись я був на "Марші Живих" в Аушвіці-Освенцімі, там я це побачив. І вже потім, у Києві, намалював", - розповідає Інформатору митець.

"Птах над Біркенау" Матвія Вайсберга
"Птах над Біркенау" Матвія Вайсберга

Також на виставці представлені дві відеороботи. Перша - з архівних документів самого Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр". Жахливі фотознімки документують злочин проти людства, рівного якому не було ніколи доти. Друга - створена режисером Олегом Сосновим на основі фотознімків Олександра Глядєлова.

Кадри після деокупації Київщини до болі нагадують кінохроніку 40-х років. Фото Віталій Ухов
Кадри після деокупації Київщини до болі нагадують кінохроніку 40-х років. Фото Віталій Ухов

"Враження той привіз з Київської області, він побачив її одразу після окупації. Усі ті жахіття, що там відбувались... Головне - ми, коли проводимо паралелі з нинішньою війною, хочемо через живу пам'ять привернути увагу до минулого і його розуміння. Оскільки осягнути його можливо тільки через активну, живу, пам'ять", - пояснює Роза Тапанова.

Виставки про репресії інтелігенції та російську пропаганду

Нагадаємо, раніше Інформатор розповідав про виставку, що охоплювала моторошні часи репресій української інтелігенції "[Не]знищен[н]і". Вона відкрилася у Музеї видатних діячів української культури (будинок-музей Лесі Українки). А біль та страждання культурних і громадських діячів виставка передає через мультимедійні засоби.

Також ми писали про інтерактивну виставку про те, як працює російська пропаганда. Її відкрили на ст.м. "Золоті Ворота" у Києві ще навесні 2023 року. За планами, цей новий інструмент протидії пропаганді з XR-технологією зараз виставляється у 5000 шкіл та громадських інституцій в Україні та ще 20 країнах світу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.