Книгарня за підпискою і більше десятка книгарень-кав’ярень: чи дійсно кияни стали більше читати

У Києві на Золотих Воротах відкрилася нова книгарня «Тиша». В ній книжки не продають, натомість їх можна брати за підпискою. Про це стало відомо 21 лютого з повідомлень у соцмережах. Проте, лише книгарень-кав’ярень за останні два роки в Києві відкрилося з десяток. З такими темпами Київ може претендувати на столицю світу, в якій найбільше любителів читання книжок.

Що таке «книгарня за підпискою»?

В книгарні «Тиша» за 500 грн на місяць можна брати книжки додому, або читати їх на місці. Від звичайних бібліотек книгарню відрізняє асортимент з актуальними новинками та ком’юніті, яке зараз формується.

«Тиша» розрахована на кілька категорій клієнтів. Перша — людей, які багато читають, але не люблять купувати зайвих книжок та хочуть продегустувати книжку перед покупкою. Друга — ті, кому не вистачає ком’юніті, і їм хочеться прийти поспілкуватися про книжки. Третя — ті, хто не любить тримати прочитані книжки вдома і зазвичай продають їх на барахолках відразу після прочитання.

Її власниця — айтівниця Лада Атаманчук-Ангел, яка працювала Product Manager. Після звільнення з роботи, вона зрозуміла, що найбільше любить книжки, і саме тому відкрила книгарню.

«Для мене це здалося зручною системою: ти приходиш, підписуєшся на якийсь сервіс і потім вже не думаєш піти до іншої компанії. І це було логічно. Я вже розробляла підписку, тому мені знайомий цей формат. А потім я згадала, що є Netflix — це суперзручно, всі ним користуються», — зазначила Лада.

Оскільки вона Product Manager, то перед запуском перевіряла гіпотези і проводила опитування потенційних клієнтів. Каже, щоб бізнес почав окуповуватись, має бути 1000-2000 підписників. Також в книгарні планують проводити івенти для власників абонементів — книжкові клуби тощо.

Адреса книгарні: вул. Богдана Хмельницького, 68, вхід з вулиці Коцюбинського.

Чому популярні «книгарні-кав’ярні»?

Чи можна стверджувати, що бум на відкриття книжкових хоча б частково пов’язаний з пришвидшенням розвитку нового формату – книгарень-кав’ярень? З приводу цього у виданні MC.today провели власне дослідження. Як зазначив у листуванні представник однієї з «традиційних» книжкових мереж , частка книгарень-кав’ярень є малою у загальній кількості нових книжкових бізнесів.

«Вони можуть привертати увагу в соціальних мережах, та ринок зростає не за їхній рахунок», – сказав співрозмовник. І припустив, що «дохід там скоріше буде від кави», а не від книг.

За словами засновниці Zakapelok Наталі Паромської, минулого року вона відчула збільшення попиту до формату книгарня-кав’ярня – як від підприємців, так і від клієнтів.

«Раніше гості не могли усвідомити, що це таке. А зараз, можна пожартувати, кияни вже навіть дивуються – як може бути кав’ярня без книгарні», – говорить засновниця Zakapelok .

Одна з причин популярності нового формату полягає в тому, що людей цікавить не тільки література, але й «можливість провести час у затишній атмосфері, всередині книжкової спільноти».

Але чи правда, що книжки для відвідувачів книгарень-кав’ярень – далеко не перше за популярністю страва? З тезою про те, що більша частина продажів книгарень-кав’ярень припадає на бар, засновниця Zakapelok НаталяПаромська погодилася лише частково.

«Кава – більш маржинальний продукт, там більша націнка. Але книгарня може на продажі п’яти книг заробити п’ять тисяч гривень. Баристі, щоб продати капучино на цю суму, треба зробити десь 500 напоїв», – навела контраргумент Паромська.

Загалом долі доходу книгарень-кав’ярень від бару та продажу книг будуть дуже варіюватися в залежності від сезону, розповідає Паромська. Наприклад, грудень – це місяць подарунків, у який люди активно скуповують книжки. Влітку продається багато напоїв та «легких романів», а серпні й вересні всі закуповуються зошитами, бо готуються до навчання.

 Невже кияни стали більше читати?

Цим питанням задалася експертка в ресторанному бізнесі і психології продаж Ольга Насонова. Вона підняла тему  на свої сторінці у Фейсбуці. Насонова звернула увагу на те, що більшість нових помітних проєктів працюють не суто у форматі книжкових магазинів, а поєднують книготоргівлю з продажем капучино і десертів.

«Тут така модна тема - книгарні-кавярні. Відкрилось їх в Києві останнім часом декілька, і наче всі такі популярні, невже українці стали більше читати? Спробувала розібратись в темі. Ось новеньке - книгарня-кав'ярня Сенс на Хрещатику. Але ось що я вам скажу - це не книгарня. Це кафе та коворкінг у центрі міста, в якому замість декору - книжки. Більшість книжок у плівці, читати не можна, лише деякі розпаковані. Але можна було б не розпаковувати, бо ніхто не читає: спілкуються, сидять у смартфонах та ноутах. Дуже багато людей, сісти нікуди, одразу видно: модне місце», - йдеться в дописі Насонової.

Далі вона пише, що «взагалі десь чула, що українці стали більше читати, але не вірю». Насонова зауважила, що в книгарні-кав'ярні книги - лише антураж.

«Кава – вигідніше», - резюмувала вона і висловила думку, що більшість таких магазинів закриється.

В коментарях до допису є різні думки, але більшість людей вірить в те, що українці дійсно стали більше читати. 

 Розмова присвячена проблемам на Деміївському ринку, де порушення за порушенням свідчать про відсутність контролю з боку чинної влади. Історично ця проблема імпотентна, а нинішній мер занурений у політичні ігри. Наш співрозмовник - Максим Бахматов, колишній радник мера Києва та голова Офісу трансформації, розкриє нам всі нюанси цієї складної ситуації. Приєднуйтеся до нашої розмови, щоб дізнатися більше!

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.