Суспільний резонанс довкола скандальних проєктів рішень, якими депутати планували передати модерністську будівлю у приватні руки, змусив їх поки відступити - на найближчій сесії питання не розглядатимуть
Громадськість Києва отримала невелику проміжну перемогу у протистоянні з міською владою за відродження Житнього ринку для людей. На найближче засідання Київради були винесені проєкти рішень , які тим чи іншим чином ведуть до виведення модерністської будівлі з власності громади міста. Але реакція суспільства була такою “яскравою”, що міській адміністрації довелося пригальмувати - найближчим часом ці рішення на голосування не підуть.
Дискусія довкола долі Житнього ринку вийшла за межі кулуарних розмов і перетворилася на гучний скандал. Після того як у порядок денний сесії Київради, призначеної на 11 вересня, потрапили два проєкти – про продаж та передачу ринку в оренду, обурення висловили і громадські активісти, і архітектори, і звичайні кияни. Обидва документи передбачали зміну власника будівлі: відкрито через аукціон у системі Prozorro.Продажі або приховано за схемою оренди з подальшою приватизацією.
Очільник Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея ще наприкінці серпня нагадував, що статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини не став стримувальним фактором. Причина, на його думку, криється в тому, що в депутатському корпусі залишаються впливові прихильники приватизації ринку. Він порівняв ситуацію з історією Сінного ринку, який після передачі приватним власникам знесли, а на його місці з’явився житловий комплекс.
Проти такого кроку активно виступили громадська група “Житній буде жити”, зокрема, столичний архітектор Паша Пекер, шеф-кухар Євген Клопотенко та інші учасники міської дискусії. Вони закликали міську владу відмовитися від ідеї передачі ринку в приватні руки, зняти голосування по Житньому з порядку денного й дати громаді презентувати власний план його відродження.
“Це рішення - відверте ігнорування роботи Громадської робочої групи Житній буде жити, процесу, який ми вже кілька місяців ведемо разом із громадою, архітекторами, активістами, експертами. Ми вже кілька місяців розробляємо реалістичні фінансові та юридичні моделі, які дозволяють відродити ринок поетапно, без його продажу, залишивши у власності громади та міста. Це рішення, яке враховує і культурну цінність Житнього, і економічну складову”, - зазначав Клопотенко.
Сьогодні ж позиція влади змінилася. Заступник міського голови Києва Валентин Мондриївський 8 вересня заявив, що проєкти про продаж і оренду Житнього ринку не будуть винесені на найближчу сесію. При цьому намагався пояснити, чому вони взагалі з’явилися у порядку денному.
“Це зроблено для того, щоб депутати могли обговорювати і розглядати різні підходи та зважувати всі “за” і “проти”. Саме так і має працювати місцеве самоврядування – коли є баланс думок і можливість ухвалити рішення відкрито… Ми як депутати маємо чути громаду і діяти в її інтересах. І саме для цього сьогодні важливо, щоб усі пропозиції були представлені відкрито і прозоро”, – наголосив Мондриївський і нагадав, що споруда внесена до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, а зараз готується пакет документів для надання їй статусу пам’ятки та внесення до Державного реєстру.
Тож, поки розгляд цього резонансного питання відкладається. Але кияни вже так мало вірять у “баланс думок” і депутатську роботу в інтересах громади, що вирішити долю Житнього ринку “кулуарно” вже навряд чи вийде. Вона залишається у фокусі громадськості, яка уважно стежитиме, чи справді влада готова захистити символ Подолу від приватизаційних схем.
Нагадаємо, у липні 2025-го Інформатор писав, що Житній ринок отримав “охоронну грамоту”, яка має захистити його від знесення й тотальної перебудови. Фінал цієї тривалої історії розвивається досить швидко - пройшло менше тижня, як на черговому засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини була підтримана облікова документація на нього. Тепер формальності позаду, об’єкт під охороною, і це відкриває нову главу історії Житнього.
Також ми розповідали, які станом на початок 2025 року були ідеї стосовно ревіталізації будівлі ринку. Так, його хотіли перетворити на мега-фудкорт, а всередині влаштувати... теплиці. А ще, створити там культурний центр та суспільний простір для громади району й міста.
А ще, ми робили розслідування про те, які групи впливу у Київраді та керівництві міста претендують на споруду Житнього. Це - "друзі Кличка" (вони бажають орендувати будівлю, у їхніх інтересах діє ініціатива "Житній буде жити" та Євген Клопотенко) та "інвестбанкіри". Другі - це якраз співавтори проєкту про продаж споруди - депутати Тарас Козак від "Голосу", Лілія Пашинна й Андрій Вітренко від "Слуг", Ярослав Федоренко з "Єдності" та інші. Вони діють у інтересах інвестиційного фонду Inzhur екснардепа Андрія Журжія.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.