Київрада виділить 32 млн грн на проєктування реконструкції Житнього ринку - на тлі планів передати його приватним інвесторам.
Київська міська рада готується збільшити статутний капітал комунального підприємства "Житній ринок" на понад 32 мільйони гривень - відповідний проєкт рішення вже підготовлено та погоджено всіма профільними органами виконавчої влади. Рішення з'являється на тлі того, що минулого року Київрада відклала продаж ринку під тиском громадськості - проте наміри передати його приватним інвесторам нікуди не зникли. Гроші призначено не на сам ремонт, а лише на проєктно-кошторисну документацію та поточний ремонт покрівлі. Реальна реконструкція легендарної будівлі на Верхньому Валу - ще попереду.
Згідно з проєктом рішення на сайті Київради, загальна сума збільшення статутного капіталу КП "Житній ринок" становить 32 012 782,36 гривні. Ці кошти надходять як грошовий внесок власника - тобто безпосередньо з бюджету міста Києва. Виконавчий орган КМДА після голосування депутатів зобов'язаний внести відповідні зміни до статуту підприємства.
Із загальної суми переважна частина - 29 812 782,36 грн - спрямовується виключно на розроблення проєктно-кошторисної документації. Ще 2 200 000 грн виділяється на поточний ремонт покрівлі будівлі. Іншими словами, кияни фактично оплачують паперову роботу та термінову латку на даху - власне будівництво навіть не починалося і за ці гроші не почнеться.
У пояснювальній записці до проєкту рішення йдеться про нагальну потребу оновлення застарілих інженерних мереж - опалення, водопроводу та дренажу, - а також укріплення конструкцій та осучаснення торгової зали. Кінцева мета, як зазначено в документі, - перетворити будівлю на вул. Верхній Вал, 16 у Подільському районі на "сучасний торговельно-сервісний комплекс" і "конкурентний центр торгівлі". Звучить амбітно - але за виділеної суми до самої реконструкції справа ще точно не дійде.
Питання, яке напрошується само собою: навіщо вкладати десятки мільйонів у підприємство, яке столична влада вже неодноразово намагалася передати приватним інвесторам? Нагадаємо, що у грудні 2025 року Київрада розглядала питання приватизації Житнього ринку, а КМДА готувала умови передачі об'єкта в оренду на 30 років. Спроба провалилася під тиском протестів та активістів - але жодного сигналу про відмову від таких планів з боку міської влади не надходило.
З одного боку, вкладати бюджетні гроші в об'єкт перед його передачею приватнику виглядає щонайменше нелогічно: якщо орендар чи покупець за умовами угоди мав би робити ремонт за власний рахунок, навіщо витрачати 32 мільйони зараз? З іншого боку, готова проєктна документація суттєво збільшує інвестиційну привабливість об'єкта та спрощує майбутній аукціон - що може бути дуже зручним саме для тих, хто давно претендує на ринок. Таким чином, бюджетні гроші можуть фактично працювати на інтереси майбутнього приватного орендаря чи покупця.
Проєкт рішення погоджено заступником голови КМДА Олегом Куявським, а також головами трьох профільних комісій Київради - Ваганом Товмасяном (промисловість), Михайлом Присяжнюком (власність) та Андрієм Вітренком (бюджет). Характерна деталь: саме Вітренко у свій час фігурував серед співавторів проєкту рішення про продаж ринку, що лобіювало інтереси інвестиційного фонду Inzhur екснардепа Андрія Журжія. Контроль за виконанням рішення покладається одразу на три постійні комісії - звична формальність, яка на практиці ще жодного разу нікого не зупинила.
Протягом 2024-2025 років навколо Житнього ринку точилася справжня боротьба між двома групами впливу: оточенням мера Кличка та представниками інвестиційних фондів. КМДА послідовно готувала ринок до передачі орендарям, запропонувавши умови оренди на 30 років без права викупу, але з умовою збереження ринкового функціоналу на першому поверсі. Паралельно низка депутатів лобіювала відвертий продаж споруди - і саме вони, за даними Інформатора, діяли в інтересах фонду Inzhur. Жодна з цих ініціатив так і не набрала підтримки на тлі масових протестів киян.
Окремим фронтом у цій боротьбі стало питання охоронного статусу будівлі. У січні 2026 року Житній ринок на Подолі офіційно отримав статус об'єкта культурної спадщини - після тривалої боротьби активістів із Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, який довго зволікав із цим рішенням. Цей статус теоретично обмежує можливості радикальної перебудови споруди. Проте він не забороняє ні оренду, ні приватизацію - а отже, боротьба за ринок точно не завершена.