Храм Неба на Байковій: у Києві стартувала реставрація залів прощання крематорію
Унікальну споруду без кутів, яка є одним з головних об’єктів модернізму в столиці, оновлять до кінця 2025 року
Одна з найнезвичніших будівель Києва отримає нове життя. У київському крематорії почалися реставраційні роботи у залах прощання, які є пам’яткою архітектури. Масштабне оновлення передбачає і втілення ідеї творців будівлі, яке не вдалося реалізувати за часів радянської влади.
У Київському крематорії на території Байкового кладовища розпочалася масштабна реставрація залів прощання - бетонних оболонок без єдиного прямого кута, які є знаковим об’єктом київського модернізму. Ці зали є частиною архітектурного ансамблю “Парк памʼяті” та об’єктом культурної спадщини. Очікується, що роботи триватимуть до кінця 2025 року, а вартість проєкту, за інформацією “КиївВлади”, складе майже 58 млн грн.
Як повідомляють у крематорії, після всіх необхідних погоджень і дозволів, зокрема від ДІАМ та Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, відновлення офіційно стартувало. Народна депутатка Ганна Бондар наголосила, що під час реставрації планують втілити нереалізовану ідею авторів - Храм Неба в кольорах святої Софії. До речі, саме так називали зали прощання їхні творці - подружжя художників Ади Рибачук і Володимира Мельниченка.
Архітектурну частину комплексу розробив Авраам Мілецький - учень Йосипа Каракіса і один з головних авторів київського модернізму. У 1967 році він отримав замовлення на проєкт крематорію і залучив до роботи подружжя художників. Їхній задум переміг у внутрішньому конкурсі “Київпроєкту” і був визнаний найкращим того року.
Київський крематорій став знаковим прикладом органічної архітектури. Його спроєктували на вершині Байкової гори - з розмахом і художнім баченням, яке не вкладалося в стандарти радянської обрядовості. Будівля мала не просто функціонувати, а зцілювати людей, які зазнають втрат, через світло, простір і художній сенс.
Самі ж зали прощання, які нині оновлюватимуть, це 15 двоопуклих і двовогнутих бетонних оболонок, 15 з яких “дивляться в небо”. У 1974 році цей проєкт був відзначений Європейським союзом похоронної служби, і це єдиний український обʼєкт, який здобув таке визнання. Окрім залів прощання, Парк памʼяті включав адміністративну частину, колумбарій, паркову зону, водне дзеркало і легендарну Стіну Памʼяті - гігантський барельєф завдовжки понад 200 метрів, що символізував шлях людини від народження до смерті.
Втім, у 1982 році Стіна була залита бетоном за наказом радянської влади - її визнали “ідеологічно небезпечною”. Після здобуття незалежності України указ про знищення скасували, однак рельєфи так досі й не відновили. У 2021 році стартував проєкт їхнього відновлення з ініціативи культурної спільноти та родини митців, але встигли розчистити лише невеликий фрагмент.
Коли та скільки Київрада виділила на ремонт крематорію - подробиці
Нагадаємо, Інформатор писав про те, що 10 червня 2025-го Київрада вдруге за рік внесла зміни до бюджету Києва на поточний рік та програми його економічного й соціального розвитку (так званий "соцеконом"). Найбільше коштів нарізали на будівництво метро на Виноградар та на компенсацію різниці в тарифах для комунальних перевізників. А ще, розподілили на реконструкцію кремаційного обладнання у СКП "Київський крематорій" 127,6 млн грн.
Також ми розповідали, що крематорій підписав угоду на створення проєкту реставрації об'єкта культурної спадщини – зали прощання на вулиці Байковій, 16Г. Компанія "ЄВРОПРОЕКТБУДСЕРВІС", з якою підписали угоду, мала виконати роботи до 30 вересня 2024 року за 1,3 млн грн. У цю вартість входили створення робочого проєкту, кошторису та їх експертиза.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
