Посадовець "забув" повідомити про будинок і землю в декларації, а ще, нібито, взяв з одного із арештантів понад 50 тис грн. за захист від співкамерників: у підсумку, сам потрапив до СІЗО, звідки вийшов під заставу в 665 тис грн.
Колишньому заступнику керівника Київського слідчого ізолятора 3 серпня повідомили про підозру в недекларуванні будинку та ділянки, легалізації незаконних коштів і отриманні неправомірної вигоди від арештанта. Таким чином, посадовець, який ще нещодавно керував Лук'янівським СІЗО, сам потрапив до власної ж установи. Втім, пробув там недовго, і вже невдовзі вийшов на волю під величеньку заставу.
Підозру повідомили за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, яка встановила, що посадовець не вказав у декларації за 2024 рік користування будинком і земельною ділянкою у Броварському районі Київської області. Вартість нерухомості перевищує 3,8 млн грн, що більш ніж у 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
За версією слідства, заступник керівника СІЗО разом із дружиною фактично був реальним власником будинку та землі, хоча право власності оформили на іншу жінку. Таким чином, за даними прокуратури, посадовець легалізував гроші, походження яких не міг пояснити. Порушення підтвердили й матеріали перевірки Нацагентства з питань запобігання корупції.
Слідство також встановило, що, перебуваючи на посаді, підозрюваний діяв у змові з одним із ув'язнених і отримав від арештанта майже 52 000 грн. Чоловік був змушений сплатити ці кошти, щоб уникнути погроз від співкамерників.
Підозрюваному обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 665 тис. грн. Він вже вніс за себе заставу, звільнившись з ізолятора.
Справа проти колишнього заступника керівника Київського СІЗО - черговий приклад того, як прокуратура та НАЗК виявляють невідповідність між офіційними деклараціями посадовців і реальним майновим станом. У цьому випадку слідство встановило одразу три складові схеми: приховане майно, легалізацію коштів через підставну особу та отримання коштів від ув'язненого.
Обрання запобіжного заходу з можливістю застави дозволяє підозрюваному залишатися на волі під час розслідування, водночас справа продовжує розслідуватися.
Раніше Інформатор повідомляв, що слідчий суддя визначив заставу для підозрюваного співробітника СБУ у справі про хабар у 150 тисяч доларів. Посадовця тоді відсторонили від посади на час слідства.
Також ми писали, що трьох посадовців армійського корпусу підозрюють у вимаганні хабарів з військових. За даними Офісу генпрокурора, посадовці вимагали кошти в обмін на вирішення службових питань підлеглих.