Київська підземка офіційно визнала: реальна ціна однієї поїздки становить 64,53 грн, але чи відображає ця цифра дійсність, і хто насправді за це платить, є питанням "з зірочкою"
Офіційно оголошена у КМДА собівартість однієї поїздки в метро склала 64,53 гривні - і саме ця цифра стала головним аргументом для підвищення тарифу з 8 до 30 гривень з 15 липня 2026 року. На сайті Інформатора виходив детальний розбір того, звідки береться ця цифра і що насправді за нею стоїть. Проте чимало фахівців ставлять під сумнів саму методику підрахунку - і вважають озвучену суму результатом не економічного аналізу, а політичного вибору.
У жодному великому місті світу квиток на метро не покриває повних витрат підприємства - підземку дотують скрізь, де вона існує. Рухоме місто вигідне саме по собі: менше заторів, краща екологія і нижче навантаження на дорожню мережу. Але Київ так і не оприлюднив відкриту методику розрахунку тарифу, про що пише Телеграф, - містяни не знають, як саме порахована цифра у 64,53 гривні.
"На думку експерта, така висока собівартість може свідчити про те, що у вартість поїздки в метро закладають витрати на розвиток підземки за рахунок самих пасажирів", - пояснює рекордну цифру експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов.
Тобто у собівартість, імовірно, включили і програму розвитку метрополітену вартістю близько 10 мільярдів гривень. Лише частину з них заплановано виділити з міського бюджету - решту мали б покривати "власні кошти підприємства", тобто, фактично, кошти пасажирів. При цьому, за словами Беспалова, чиновники свідомо озвучують максимальну цифру, щоб потім запропонувати "нижчий" тариф, який вже не так шокуватиме киян.
Окремий аспект - різке зростання показника амортизації у фінансових звітах. Головним рушієм зростання собівартості експерт з містобудування Георгій Могильний називає саме цей показник: за його розрахунками, з 2018 по 2025 рік амортизація зросла у понад десять разів. Оплата праці та матеріальні витрати за той самий час зросли лише вдвічі. Могильний наполягає: поки немає прозорої переоцінки активів, метрополітен завжди буде "збитковим" на папері, а тариф ніколи офіційно не покриватиме задекларовану собівартість.
З 15 липня 2026 року разовий проїзд у будь-якому виді комунального транспорту Києва подорожчає з 8 до 30 гривень. Це зростання майже вчетверо - попереднє підвищення у 2018 році становило лише вдвічі. Навіть новий тариф залишається вдвічі нижчим за задекларовану собівартість, тобто місто продовжить субсидувати кожну поїздку.
Паралельно вводять пересадковий квиток за 60 гривень - він дозволятиме безлімітно пересідати між метро та наземним транспортом упродовж 90 хвилин. Поїздки, завантажені на картку до 14 липня, залишатимуться дійсними ще два місяці - до 14 вересня. Пасажирів, які регулярно користуються транспортом, заохочуватимуть системою знижок залежно від кількості поїздок на картці.
Проте дискусія про остаточну цифру тарифу ще не завершена. Джерела в КМДА повідомляли, що рішення про підвищення саме до 30 гривень ще не є цілком остаточним - переговори між владою та громадою тривали. Водночас Беспалов попереджає про ризик зворотного ефекту: якщо пасажири масово пересядуть на приватний транспорт, собівартість однієї поїздки зросте ще більше - і через рік-два чиновники можуть повернутися з новими вимогами підвищити тариф.
Одним із прихованих факторів дорогого проїзду є стан рухомого складу. За даними Інформатора, застарілі вагони метро й трамваїв споживають на 30-40% більше електроенергії, ніж сучасні аналоги. Співзасновник ГО "Пасажири Києва" В'ячеслав Скриль наголошує: за останнє десятиліття у Києві не модернізували жодного вагона підземки. Модернізація рухомого складу дозволила б суттєво знизити операційні витрати без перекладання тягаря на пасажирів.
Інший важливий контекст - переговори між містом і громадою про розмір підвищення. На початку червня джерело у КМДА визнало, як писав Інформатор, що остаточна цифра тарифу ще обговорювалася - є вірогідність, що тариф не підвищать одразу втричі-вчетверо. Переговори між владою та представниками громадян на профільному круглому столі завершилися без результату - активісти пішли ні з чим, проте і в міській адміністрації чіткої позиції не озвучили.