Будинок Попандопуло і Коновальця: у Києві виставлено на продаж будівлі Бессарабських казарм

У центрі Києва продають комплекс споруд, що відомі як Бесарабські казарми. Вони розташовані у Шевченківському районі міста і є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення. Варто зазначити, що ці споруди були вписані й у героїчну історію Києва та України - причому, як зі знаком "плюс" (тут керував своїм куренем Січових Стрільців полковник армії УНР Євген Коновалець), так і "мінус" (звідси тисячі киян поїхали на примусові роботи до Німеччини - і вже ніколи не повернулися додому).

Комплекс будівель по вул. Січових Стрільців, 24А загальною площею 3,7 тис кв.м. продаються разом з 61 соткою землі. Цільове призначення - житло, багатофункціональні комплекси, офіс, торгівля/розваги, соціально-культурне призначення тощо. Ціна за весь комплекс складає 6,5 млн доларів.

У оголошенні зазначено, що будівлі призначені для реконструкції. Ані зносити, ані перебудовувати (і тим паче "вмонтовувати" їх у новобудови) не можна - надто сакральний характер для киян носять Бесарабські казарми. Через це можна припустити, що найкращим варіантом для міста було б викупити їх для облаштування музею чи культурного простору. Наразі будівлі стоять закинутими: їх використовувало Міноборони, зокрема, під редакції профільних ЗМІ. Але скоро мине 20 років відтоді, як у казармах квартирували військові журналісти.

Від будинку мера до тюрми для остарбайтерів

Будівля має цікаву історію. Була зведена у 2-й половині XIX ст., точний рік невідомий, але до 1882 року - тоді фасадна садиба (Січових Стрільців, 24) перейшла від киянина на ім'я Фемистокл Попандопуло до тодішнього міського голови, Івана Толлі. 1886 року він продав її гласному (себто депутату) міської думи Андрієві Хойнацькому, він же - професор Софійського духовного училища.

1900 року садибу орендувало військове міністерство, до початку Першої світової війни там квартировував 129-й піхотний Бессарабський полк. У ньому служили офіцери-випускники Київського піхотного училища і солдати, набрані здебільшого з Київської, Подільської та Волинської губерній. У листопаді 1917 року на території казарм організували Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, який очолив Євген Коновалець (1891—1938).

Близько 1922 р. садибу націоналізували більшовики, розмістивши в казармах підрозділи 45-ї Київської дивізії. Напередодні окупації Києва приміщення займав штаб Київського укріпрайону. А вже німецькі війська використовували будівлю, як пункт відправки остарбайтерів до Німеччини (через неї, ймовірно, проходили десятки тисяч людей - адже до кінця 1942-го з Києва відправили на примусові роботи близько 29 тис осіб). Вже за часів незалежности будинок використовувався МОН України та Київським військовим гарнізоном.

Продають історичні будівлі та справжні палаци-новобуди

Нагадаємо, Інформатор писав про те, що на Татарці у Києві продають історичний Будинок Котунського 1889 року. Особняк у стилі неоренессансу зберігся практично без змін - щоправда, нинішні власники не приділяли йому достатньо уваги, через що зовнішній вигляд дещо змарнів і знаходиться у аварійному стані. Втім, ріелтори й не приховують: споруда продається "під забудову", і за свої гроші нові власники отримають пакет документів для знесення старовинного будинку.

Також ми писали, що у столиці виставлено на продаж справжній палац, що розташований на вул. Редутній. Ціна на об'єкт є майже самою високою з усієї житлової нерухомості, що нині продається в столиці, і складає 9 млн доларів США. За ці кошти покупець отримає розкішні апартаменти, оздоблені одразу чотирма видами італійського мармуру, вітражі, ліпнину тощо.

Інформатор та Україна на часі: що подивитися на YouTube

Також слідкувати за матеріалами у відеоформаті ви можете на наших ютуб-каналах «Україна на часі», а також «Україна на часі Shorts». Там оперативно зʼявляються новини – від подій на фронті, політики та економіки до спорту, шоубізу та світської хроніки.Також ви можете дізнатися коментарі провідних експертів чи переглянути щоденні, щотижневі та навіть щомісячні підбірки головних новин.

Михайло Орєшніков розкриває, що в останні два місяці в партизанському русі в Росії відбулися значні зміни, спрямовані на більш ефективні удари по військових об'єктах. Події цієї трансформації викликають питання про перспективи цього напрямку, його основну мету та можливі додаткові цілі, такі як економічні або логістичні. Особливий акцент буде зроблено на аналізі наявності стратегії у партизанських рухах загалом. Приєднуйтесь до обговорення цих важливих тем!

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.