Бабусі, ярмарки та мистецтво: у Києві презентували громадську концепцію розвитку Житнього ринку

Понад пів року архітектори, урбаністи, історики та фудексперти мешканці Подолу працювали над тим, як зберегти головний ринок столиці у власності громади, перетворивши його на сучасний торговельно-культурний хаб

Житній ринок ТРЦ торгівля
За проєктом Житній має зберегти свою головну функцію - торгівлю продуктами, але стати багатофункціональним та цікавим місцем

У Києві презентували нову концепцію розвитку Житнього ринку, створену громадською ініціативою “Житній буде жити”. Власний план його відродження громада створила у відповідь на плани міської влади передати модерністську будівлю у приватні руки. Незабаром концепцію, що є результатом піврічної роботи команди архітекторів, урбаністів, істориків, фудекспертів і мешканців Подолу, яких об’єднали архітектор Павло Пекер та шеф-кухар Євген Клопотенко, представлять Київраді.

План відродження від громадської ініціативи “Житній буде жити” передбачає не лише архітектурне оновлення, а й нову фінансову модель та систему управління, що дозволяють зберегти ринок у комунальній власності й зробити його прибутковим. Основна ідея - перетворити Житній на мультифункційний міський простір, який буде “зайнятий” весь день. Тобто, зранку він працює як продуктовий ринок, вдень - як гастропростір, а ввечері - як місце подій, ярмарків і мистецьких зустрічей.

Ще у вересні 2025 року Київрада планувала винести на голосування два проєкти - про продаж Житнього ринку та про його передачу в оренду з можливістю приватизації.
Такі рішення викликали бурю обурення серед киян: архітектори, активісти й звичайні мешканці заявили, що влада намагається передати символ Подолу в приватні руки, як колись сталося із Сінним ринком.Після протестів і відкритих заяв громади питання зняли з порядку денного.

Водночас ініціатива “Житній буде жити” закликала міську владу дати змогу представити власну альтернативу - реалістичну, фінансово обґрунтовану і соціально відповідальну концепцію, яка не потребує продажу будівлі. Її основою став принцип гіпердемократичної архітектури: коли громада сама визначає свої потреби, а архітектори лише допомагають втілити їх у проєкті.

“У різних цивілізованих країнах проєкти починають із діалогу з громадою. Чим ми, власне, і займались. У нас відсутній хейт. Є тільки гострі коментарі – і це показує, що ми на правильному шляху”, - розповів архітектор Павло Пекер в інтерв’ю виданню «Твоє місто».

Головна мета - створити простір цінностей, а не лише прибутку, де ринок не просто будівля для торгівлі, а місце зустрічей, подій і культурного життя. Він має бути багатофункціональним і працювати впродовж усього дня. продаж продуктів залишатиметься його головною функцією, але кожен поверх матиме свої простори та призначення.

Перший поверх - ядро продуктового ринку

Згідно з концепцією, перший поверх залишається функціональним серцем Житнього. Центральна зона - це продуктові ряди з м’ясом, овочами, молочними продуктами та випічкою. А вздовж фасад упередабчена  вулична торгівля, де продаватимуть фермери та локальні виробники. У глибині першого поверху працює зона завантаження і служб доставки, що розводить транспортні та пішохідні потоки. 

Поруч адміністративна й технічна частина, санвузли з безбар’єрним доступом. Також тут працюватимуть кухні закладів другого поверху, що дозволить готувати їжу з продуктів безпосередньо з ринку - буквально “від прилавка до тарілки”.

Другий поверх - місце зустрічей, подій і смаків

Другий рівень стане громадським і гастрономічним центром ринку. Праворуч розмістять зону “Поїсти та попити” - кафе, кав’ярні, бістро, бари.У центрі - SPACE FOR ALL, універсальний простір для воркшопів, лекцій, виставок і благодійних подій. Тут також з’явиться дитяча зона, аби родини могли проводити час разом.
На другому поверсі хочуть розмістити й майстерні дрібного ремонту, де працюватимуть шевці, кравці, ремісники. І це насправді повернення до витоків, коли ринок був не лише торговим, а й ремісничим осередком Подолу.

Третій поверх -  мистецтво і відкритість

Верхній рівень перетвориться на мистецький простір із відкритою платформою для подій. У зоні “Містерія” проводитимуть концерти, вистави, покази кіно, а поруч облаштують галерею для локальних художників і студентських проєктів. Це буде місце для натхнення та спілкування - з панорамним видом на Поділ, природним освітленням і можливістю проводити події просто над ринковими рядами.

Ярмарки та життя після 18:00

Команда планує повернути на територію ринку всі подільські ярмарки, які зараз розташовані на вулицях і перекривають рух. За домовленістю з райадміністрацією, ці торгові точки перенесуть до Житнього - так, щоб торгівля не заважали транспорту, і водночас наповнювала ринок людьми.

“Ми можемо цих 50 місць поставити на Житньому ринку. Таким чином, всі потоки ринкові, які є на Подолі, будуть вести лише на Житній ринок. Це одна   із дій, бо зараз є багато скарг на те, що вони перекривають вулицю і людям там некомфортно, а потім після себе   не прибирають. І це є проблема для Подільського району”, - зазначив в інтерв'ю 2Твоє місто" Євген Клопотенко.

Вулична територія та безбар’єрність

Навколо ринку створять зелену громадську зону з лавками, деревами й місцями для короткого відпочинку. Вулицю Житньоторзьку планують перетворити на спільний простір для пішоходів і технічного транспорту, а біля входу запровадити формат Kiss&Fly, тобто, короткочасна зупинка транспорту, щоб висадити або забрати пасажира без тривалого паркування. Одним із принципів проєкту стане безбар’єрність - з пандусами, підйомниками, доступними санвузлами та зручною навігацією для всіх відвідувачів.

Фінансова модель і управління

За підрахунками перший етап реконструкції коштуватиме 118 млн грн - цього має вистачити, аби привести до ладу перший поверх без повного закриття ринку. Фінансування планують залучити через кредит під 5%, а також міські та грантові програми. Очікуваний прибуток становить близько 42 млн грн на рік.

Ринок залишиться комунальним підприємством, але з новою системою управління. Директора призначатиме наглядова рада, до складу якої увійдуть представники громади. Всі рішення ухвалюватимуться подвійним підписом - директора і голови ради.КП проходитиме щорічний аудит і публікуватиме фінансову звітність онлайн.

Бабусі та контроль якості

У центрі ідеї - дрібна торгівля та соціальна підтримка продавців старшого віку. На території вже є близько 40 місць для “бабусь”, які продають домашні продукти - достатньо лише їх відкрити. Бізнес може брати участь у підтримці цих точок - оплачувати оренду або допомагати інфраструктурно. Усі товари проходитимуть перевірку у власній лабораторії ринку, щоб гарантувати якість і безпечність.

Після презентації команда “Житній буде жити планує передати концепцію до Київради. Розгляд питання може відбутися вже навесні наступного року. Команда ініціативи наголошує, що бачить свою участь як тимчасову місію - запустити процес, довести його ефективність і передати ринок у стабільне управління громаді або комунальному підприємству. За прикладом ВДНГ, де поступове оновлення дало нове життя простору, учасники “Житній буде жити” вважають, що ринок може змінитися навіть швидше - варто лише почати з реальних кроків.

Мега-фудкорт, теплиці чи суспільний простір: які є ідеї ревіталізації, і хто серед заінтересантів

Нагадаємо, у липні 2025-го Інформатор писав, що Житній ринок отримав “охоронну грамоту”, яка має захистити його від знесення й тотальної перебудови. Фінал цієї тривалої історії розвивається досить швидко - пройшло менше тижня, як на черговому засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини була підтримана облікова документація на нього. Тепер формальності позаду, об’єкт під охороною, і це відкриває нову главу історії Житнього.

Також ми розповідали, які станом на початок 2025 року були ідеї стосовно ревіталізації будівлі ринку. Так, його хотіли перетворити на мега-фудкорт, а всередині влаштувати... теплиці. А ще, створити там культурний центр та суспільний простір для громади району й міста.

А ще, ми робили розслідування про те, які групи впливу у Київраді та керівництві міста претендують на споруду Житнього. Це - "друзі Кличка" (вони бажають орендувати будівлю, у їхніх інтересах діє ініціатива "Житній буде жити" та Євген Клопотенко) та "інвестбанкіри". Другі - це якраз співавтори проєкту про продаж споруди - депутати Тарас Козак від "Голосу", Лілія Пашинна й Андрій Вітренко від "Слуг", Ярослав Федоренко з "Єдності" та інші. Вони діють у інтересах інвестиційного фонду Inzhur екснардепа Андрія Журжія.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити