ТОПТЕМА:

Закохані в Києві: 10 чарівних місць для романтики з легендами

Інформатор встановив ідеальні місця для прогулянки з коханою людиною у Києві, в яких є своя незабутня, чи навіть ексклюзивна, історія

Анастасія Смірнова
Анастасія Смірнова Журналіст
місця для закоханих
Закохані в Києві: 10 чарівних місць для романтики з легендами. Фото: Київфото та UKR.NET

Поки більшість закоханих обирає популярні парки та набережні, у Київ ховаються значно цікавіші й атмосферні куточки. Це місця з особливою історією, краєвидами та навіть міськими легендами. Журналісти Інформатора підготували добірку маловідомих, але атмосферних локацій для побачень. 

До списку увійшли локації, що поєднують спокійну атмосферу, мальовничі пейзажі та цікаві легенди. Серед них — затишні зелені зони, оглядові точки й місця, оповиті міськими легендами. Частина цих куточків добре знайома місцевим жителям, однак часто залишається поза увагою більшості містян. Автори добірки зазначають, що такі місця можуть стати вдалим вибором для тих, хто прагне уникнути метушні та провести час у більш камерній обстановці.

Китаївська пустинь

Китаїв — одна з найдавніших місцевостей Києва, де археологи виявили городища, кургани та залишки укріплень часів Київської Русі. Водночас територія оповита міськими легендами. Найвідоміша з них пов’язана зі старим каштаном біля Троїцької церкви — за переказами, його нібито посадив митрополит Петро Могила. Хоча науковці спростовують це, дерево й досі вважають особливим символом місця.

Не менш загадковими залишаються й китаївські печери, походження та повна структура яких досі викликають дискусії. Частина дослідників навіть припускає, що саме з цієї території міг починатися давній Київ. Сьогодні Китаїв приваблює відвідувачів не лише історією, а й атмосферою тиші, природою та відчуттям містики.

Існує три легенди:

1) Серед трьох Китаївських озер одне вважається особливим. Легенда розповідає про молоду дівчину, яка чекала свого нареченого з походу. Коли прийшла звістка про його загибель, вона щодня приходила до берега і плакала. Кажуть, що її сльози зробили воду в озері надзвичайно чистою і «м’якою». Існує повір'я: якщо пара разом вмиється водою з цього озера, вони ніколи не розлучаться через дріб’язкові сварки. Вода ніби «змиває» все наносне, залишаючи тільки щиру відданість. 

2) У Китаєві є джерело, вода якого вважається цілющою. Місцеві легенди кажуть, що воно допомагає не лише від фізичних хвороб, а й від «любовної туги». Якщо людина страждає від нерозділеного кохання, їй радили прийти до джерела на світанку, випити води та попросити у місця спокою. Місце ніби «забирає» зайвий біль, даруючи ту саму «тиху сумісність» із самим собою, без якої неможливі здорові стосунки в майбутньому.

3) Старожили вважають, що колись на одному з пагорбів ріс старий дуб, який називали «Дубом згоди». Якщо пара не могла дійти згоди у важливому питанні (наприклад, щодо весілля чи переїзду), вони мали прийти до цього дерева. Вважалося, що в тіні його крони неможливо брехати. Те, що було вирішено під цим дубом, вважалося благословенним самим небом.
Китаївська пустинь (Свято-Троїцький чоловічий монастир) розташована за адресою: вулиця Китаївська, 15, Київ, 03083
Китаївська пустинь (Свято-Троїцький чоловічий монастир) розташована за адресою: вулиця Китаївська, 15, Київ, 03083

Замкова гора

Замкова гора — серце стародавнього Києва, де за стінами литовського замку вирішувалися долі держав, а на схилах Фролівського цвинтаря завмирала сама вічність. Це місце, де археологічні пласти від трипільців до київських князів переплетені з містичною славою однієї з головних Лисих гір міста. Сьогодні Замкова вабить тих, хто шукає панорамні краєвиди Подолу та особливу енергетику, що балансує між історією та магією.
 
 
Існує три легенди:
 
 
1) У часи, коли на горі стояв неприступний дерев'яний замок, донька коменданта закохалася у простого вояка з гарнізону. Батько, дізнавшись про це, наказав замкнути дівчину у найвищій вежі, а юнака відправити у небезпечний дозор. Переказ свідчить, що дівчина щоночі запалювала свічку на вікні, аби коханий бачив шлях додому. Кажуть, що навіть через століття закохані пари, які піднімаються на гору після заходу сонця, іноді бачать у сутінках слабке мерехтіння вогника. Це вважається добрим знаком: якщо побачите це світло разом, ваша любов буде вказувати вам шлях навіть у найтемніші часи.
 
 
 
2) За часів, коли гора належала Флорівському монастирю, існувала легенда про молоду послушницю, яка пішла в черниці через нещасливе кохання. Вона щодня доглядала за могилами на схилах, вимолюючи спокій для своєї душі. Кажуть, що її дух і досі блукає старими цегляними сходами, що ведуть на гору. Проте вона не лякає людей, а навпаки — допомагає тим, хто заплутався у своїх почуттях. Існує повір'я: якщо підніматися цими сходами, тримаючись за руки, і на кожній сходинці подумки дякувати партнеру за спільні моменти, то на вершині ви відчуєте абсолютну єдність, а всі старі образи залишаться далеко внизу.
 
3) Серед залишків старого цвинтаря та фундаментів замку є місця, де земля "дихає" особливим теплом. Старожили розповідали про "Камінь вірності" (фрагмент стародавньої кладки), який нібито має силу скріплювати обітниці. Легенда каже: якщо на вершині гори, дивлячись на Андріївську церкву, двоє людей дадуть обіцянку одне одному, вона стає непорушною. Місцеві вірили, що сама гора, яка вистояла перед навалами та війнами, стає свідком цієї клятви і дарує парі таку ж незламність перед життєвими бурями.
Андріївський узвіз, 20Б. Між будинками №20 та №22 знаходяться великі чавунні сходи, що ведуть прямо на вершину.
Андріївський узвіз, 20Б. Між будинками №20 та №22 знаходяться великі чавунні сходи, що ведуть прямо на вершину.

Аскольдова могила

Аскольдова могила — одне з наймістичніших місць Києва, де історія Київської Русі переплітається з похмурими легендами та світлою вірою. Саме тут, на дніпровських схилах, розігралася драма 882 року, коли князь Олег підступно вбив Аскольда та Діра. Це місце здавна вважалося «місцем сили», де межа між минулим і теперішнім здається надто тонкою.
Хоча стародавній некрополь був майже повністю знищений у радянські часи, енергетика урочища збереглася. Ротонда Святого Миколая та затишні алеї навколо неї досі притягують тих, хто шукає відповідей на складні життєві питання.
 
Існує три легенди:
 
 
1) Кажуть, що десь під пагорбом б’є стародавнє джерело, яке з’явилося на місці першого християнського храму. Існує повір'я: якщо жінка, яка довго не може знайти свою долю, прийде сюди на світанку і вмиється джерельною водою, вона невдовзі зустріне чоловіка з «княжим серцем» — шляхетного та надійного. Вода ніби «проявляє» справжню жіночу вроду, приховану за втомою та міською метушнею.
 
2) Серед київських езотериків існує переказ, що дух князя Аскольда, який прийняв християнство, став охоронцем цього пагорба. Кажуть, що якщо пара, яка збирається побратися, прийде до церкви-ротонди і щиро попросить у місця благословення, їхній союз буде захищений від зради. Легенда свідчить, що «князь не терпить підступності», тому будь-яка фальш у стосунках біля могили швидко викривається, рятуючи людей від помилкового шлюбу.
 
3) Розповідають, що на схилах поблизу могили колись лежав великий валун, який називали «Каменем згоди». До нього приходили батьки, які були проти вибору своїх дітей (якщо наречений чи наречена не подобалися родині). Посидівши поруч у тиші, старші нібито отримували «мудрість предків» і заспокоювали свій гнів. Вважалося, що Аскольдова могила згладжує конфлікти між поколіннями, допомагаючи родині стати єдиним цілим перед обличчям вічності.
м. Київ, Паркова дорога, 1.
м. Київ, Паркова дорога, 1.

Зелений театр

Київський Зелений театр, розташований на стародавніх Печерських схилах, є одним із найстаріших місць столиці. Його стіни, що пам'ятають і фортечні укріплення XIX століття, і радянський амфітеатр, стали ідеальним фоном для міських легенд про почуття, що сильніші за час.

Існує три легенди:
 
 
1) Основою Зеленого театру є підпірна стіна старої фортеці. Кажуть, що у XIX столітті під час будівництва укріплень молодий офіцер був змушений розлучитися зі своєю нареченою, відправившись на службу в далекий гарнізон. Перед розставанням вони залишили поцілунок на холодній цеглі стіни. З того часу існує повір'я: якщо закохана пара разом торкнеться долонями найстарішої кладки театру і загадає спільне майбутнє, їхній союз буде міцним, як фортечні стіни, а жодні відстані не зможуть їх розлучити. Місце ніби «закорковує» обіцянки, роблячи їх непорушними.
 
 
2) Головною містичною постаттю театру вважають «Господаря» — духа-охоронця підземель. За легендою, він дуже прихильний до щирих почуттів. Якщо людина страждає від сумнівів у виборі партнера, їй радять прийти до амфітеатру в сутінках, коли навколо панує тиша. Потрібно заплющити очі й прислухатися до шелесту листя та вітру в галереях. Кажуть, що «Господар» допомагає почути власний голос серця: якщо на душі стає тепло — це «ваша» людина, якщо ж пробирає холод — варто відпустити ці стосунки. Місце допомагає позбутися ілюзій і побачити справжню суть обранця.
 
3) Навколо театру розкинулася мережа заплутаних стежок і сходів, що ведуть вниз до Дніпра. Стара легенда розповідає, що саме тут колись зустрічалися закохані, чиї родини були проти їхнього шлюбу. Схили надійно ховали їх у своїй зелені. З того часу вважається, що якщо самотня людина, яка мріє зустріти свою долю, пройдеться цими сходами на світанку, вона невдовзі зустріне того, хто «шукає її все життя». Містична енергетика місця ніби притягує дві споріднені душі, допомагаючи їм знайти одне одного в лабіринтах великого міста.
Паркова дорога, 2
Паркова дорога, 2

Лиса гора

Лиса гора — місце з потужною енергетикою, де переплітаються військові таємниці та прадавня магія. Попри свою «грізну» репутацію, вона також має свої легенди про почуття, що здатні долати час і простір.

Існує три легенди:
 
 
1) Кажуть, що на одному зі схилів гори, де вранці збирається найгустіший туман, є місце, яке називають «Відьомським дзеркалом». За переказами, молода дівчина, чийого коханого забрали у військо до Лисогірського форту, щоночі виходила на вершину, щоб побачити вогні його казарми. Її туга була такою сильною, що сама природа зглянулася: роса на травах у цьому місці перестала висихати, утворюючи невидиме плесо. Існує повір'я: якщо закохані піднімуться на гору в туманний ранок і разом подивляться в бік долини, вони зможуть побачити своє спільне майбутнє. Це місце вважається оберегом від зрад — кажуть, гора «відштовхує» тих, хто прийшов сюди з нещирими намірами.
 
 
2) Серед численних розгалужених стежок Лисої гори є одна, що веде від підніжжя до старого язичницького капища. Легенда розповідає про пару, яка так сильно посварилася, що не розмовляла місяцями. Вони випадково зустрілися біля підніжжя гори й, не змовившись, почали підійматися вгору. Чим вище вони йшли, тим меншим здавався їхній гнів, ніби гора забирала на себе весь негатив. Місцеві кажуть: якщо пара відчуває, що стосунки заходять у глухий кут, їм треба мовчки пройти цією стежкою до вершини. Горі приписують здатність «спалювати» дрібні образи, залишаючи в серці лише те, що справді має значення.
 
3) Хоча Лиса гора відома як місце шабашів, для закоханих вона має інше значення в ніч на Івана Купала. Стара легенда свідчить, що справжня «квітка папороті» — це не рослина, а момент, коли душі двох людей стають єдиним цілим під захистом гори. Вважається, що на одному з валів старого форту росте прадавній терен. Якщо закохані сплетуть над його гілками руки й загадають бажання про спільне життя, сама земля гори стане фундаментом для їхньої майбутньої родини. Це місце дарує «захист від вроків» та заздрісників, роблячи союз міцним, як цегляні мури підземних потерн.
вул. Саперно-Слободська, 78 (це найближча будівля біля входу в парк)
вул. Саперно-Слободська, 78 (це найближча будівля біля входу в парк)

Пуща-Водиця

Пуща-Водиця — це унікальне місце, де сторічні сосни та затишні трамвайні колії створюють ідеальний фон для романтичних оповідей. Як і Китаїв, ця місцевість має свою магію, що «лікує» серця та єднає душі.

Існує три легенди:
 
 
1) Кажуть, що колись у Пущі жила донька лісника, яка закохалася в юнака, чия родина була змушена переїхати далеко за межі Києва. Перед розлукою вони зустрілися на одному з дерев'яних містків через каскад озер. Дівчина так міцно тримала коханого за руки, що дерево ніби всотало їхню енергію вірності. Якщо закохані пройдуть по п’ятому містку (рахуючи від початку парку), тримаючись за руки і не промовивши жодного слова, їхні почуття стануть міцними, як коріння столітніх дубів. Вважається, що цей міст «зв’язує» долі навіть тоді, коли обставини намагаються розлучити людей.
 
 
2) У глибині пущанського лісу, подалі від галасливих пляжів, є джерела, що живлять озера. Стара легенда розповідає про «Джерело забутої печалі». До нього приходили ті, чиє кохання було нещасливим або чиє серце розбили зрадою. Вода в ньому холодна, як лід, але прозора, наче кришталь. Якщо людина принесе до джерела суху гілку сосни, яка символізує її душевний біль, і омиє руки в джерельній воді, ліс «забере» тугу. Вітер у кронах сосен почне нашіптувати нові надії, і вже до наступного повного місяця людина відчує готовність до нового, справжнього кохання. Пуща ніби перетворює гіркоту на спокійну мудрість.
 
3) Найвідоміший символ Пущі-Водиці — лісовий трамвай — теж має свою містичну історію. Старожили розповідали про «Золотий рейс». Нібито раз на рік, коли осіннє листя стає яскраво-золотим, серед звичайних вагонів з'являється той, у якому їде сама Доля. Якщо пара сідає в трамвай на Подолі та їде до кінцевої зупинки в Пущі, розмовляючи лише про спільні мрії, їхнє життя буде таким же рівним і довгим, як нескінченні рейки в лісі. Головне — не дивуватися, якщо під час поїздки ви побачите у вікні те, чого не бачать інші. Кажуть, що цей шлях допомагає парі знайти «спільну мову» на енергетичному рівні: після такої поїздки сварки затихають, а в дім повертається лад.
Парк «Пуща-Водиця», вул. Федора Максименка, 21
Парк «Пуща-Водиця», вул. Федора Максименка, 21

Совські ставки

Совські ставки — це місце з особливою енергетикою, де природа намагається відвоювати своє право на існування посеред мегаполіса. Завдяки їхній заболоченості та дикості, вони здавна породжували оповіді про таємничу силу води, яка здатна берегти людські почуття.

Існує три легенди:
 
 
1) Серед одинадцяти ставків нижнього каскаду є один, де верби схиляються до самої води так низько, що їхні гілки нагадують розпущене волосся. Кажуть, що колись дочка місцевого мельника закохалася в юнака, якого батьки хотіли відправити на службу в далекі краї. Дівчина щовечора плела вінки з верболозу на березі, благаючи воду затримати коханого. Коли прийшов час розлуки, хлопець подарував їй перстень, який дівчина випадково впустила в ставок. Вона так гірко плакала, що верби навколо в одну ніч виросли неймовірно густими, закривши ставок від сторонніх очей і «заховавши» їхнє кохання. Кажуть, якщо пара знайде на березі вербу, чиє віття торкається води, і разом зав’яже на ній тонку стрічку — їхні стосунки будуть такими ж гнучкими та міцними, як вербова лоза, і ніякі життєві вітри їх не зламають.
 
 
2) Раніше на Совських ставках було багато крихітних острівців із очерету. Легенда розповідає про закоханих, які сильно посварилися через гордість і не хотіли першими просити вибачення. Човен, у якому вони пливли, прибило до невеликого острова, де вони змушені були провести ніч. Тиша ставків і шепіт очерету змусили їх почути не власну образу, а биття серця одне одного. На ранок вони повернулися додому найщасливішими людьми. Якщо між закоханими пробігла «чорна кішка», їм радять прийти до ставків на заході сонця і мовчки посидіти біля води, дивлячись на відображення неба. Вважається, що стояча вода Совок має властивість «заспокоювати» гнів і повертати в серце справжню причину, чому ці люди разом.
 
3) Місцеві старожили розповідали, що на найбільш віддаленому ставку іноді розквітає біла лілія, яка не в’яне навіть у найсильнішу спеку. Вважалося, що це душа дівчини, яка все життя залишалася вірною своєму першому коханню, хоча доля їх розлучила. Вона стала оберегом цих місць, захищаючи щирі почуття від цинізму та зради. Побачити розквітлу білу лілію на Совських ставках вважається добрим знаком для тих, хто шукає свою долю. А якщо самотня людина вмиється водою з цього ставка на світанку, то протягом року зустріне того, з ким зможе побудувати «тихе і світле» щастя, схоже на спокійну гладь озера.
проспект Валерія Лобановського, 113 (орієнтир — перехрестя з вул. Брожка)
проспект Валерія Лобановського, 113 (орієнтир — перехрестя з вул. Брожка)

Видубицький монастир

Видубицький монастир — місце, де історія тісно переплетена з містикою Дніпровських схилів. Сама назва «Видубичі» (від «видибай, боже») вже є легендою, але окрім офіційних переказів про ідола Перуна, це місце зберігає камерні, майже інтимні історії про вірність та долю.

Існує три легенди:
 
 
 
1) Старі кам’яні сходи, що ведуть від монастиря вгору до Ботанічного саду, вважаються особливим місцем для закоханих. Переказ свідчить, що колись молода донька київського боярина та бідний дружинник не отримали благословення на шлюб. Вони зустрілися на цих схилах, щоб попрощатися перед його від’їздом на війну. Кажуть, що вони піднімалися цими сходами так повільно, що кожен крок став їхньою спільною молитвою про повернення. Існує повір'я: якщо пара разом підніметься цими сходами від храму вгору, не збивши дихання і тримаючись за руки, їхнє життя буде довгим і позбавленим важких розчарувань. Сходи ніби «перевіряють» пару на здатність долати труднощі разом.
 
 
2) Коли у XII столітті частина Михайлівського собору обвалилася в Дніпро через зсув ґрунту, вціліла лише вівтарна частина. Народна пам'ять пов'язала це з історією про жінку, яка щодня молилася за свого чоловіка-рибалку, що зник під час бурі. Вона вірила, що поки вона стоїть біля стіни храму, він живий. Коли берег почав руйнуватися, вона не пішла геть, і саме та частина храму, де вона стояла, дивом зупинилася над прірвою. Відтоді стіни собору вважаються символом незламної вірності. Кажуть, що якщо людина щиро попросить біля стін монастиря захисту для коханої особи, яка зараз далеко, вищі сили створять навколо неї «невидимий щит».
 
3) Видубицька дзвіниця відома своїм чистим, глибоким звуком. Давня легенда розповідає про майстра, який відливав дзвони, вкладаючи в них тугу за своєю померлою дружиною. Він хотів створити звук, який би «лікував розбиті серця». Місцеві вірять: якщо ви чуєте передзвін Видубицького монастиря, перебуваючи в стані сварки з близькою людиною, потрібно зупинитися і порахувати удари. З кожним ударом гнів має вщухати. Вважається, що цей дзвін здатний «вирівняти» стосунки, в яких зникло взаєморозуміння, повертаючи партнерам здатність чути не лише себе, а й серце іншого.
Адреса монастиря:вул. Видубицька, 40
Адреса монастиря:вул. Видубицька, 40

Труханів острів

Труханів острів, попри свій сучасний вигляд курорту, зберігає пам'ять про давні часи, коли він був місцем зустрічі князів, послів та кочових ханів. Його енергетика — це суміш річкової стихії та степового вітру, що породила свої особливі легенди про почуття.

Існує три легенди:
 
 
 
1) Найвідоміша назва острова пов’язана з половецьким ханом Тугорханом. Легенда каже, що саме тут стояла його резиденція, де київський князь Святополк уклав мир, взявши за дружину доньку хана. Кажуть, що княжна так палко покохала київського князя, що щовесни садила на острові особливі квіти, аби їхній аромат нагадував чоловікові дорогу до її серця. Існує повір'я: якщо закохана пара знайде на острові затишну галявину, де пахне дикою м’ятою та травами, і обміняється там обручками або браслетами, їхній союз буде надійним «миром», який не зруйнує жодна ворожнеча чи стороннє втручання.
 
 
2) Хоча міст сучасний, він стоїть на місці давніх переправ. Легенда розповідає про душі двох закоханих, яких розлучив розлив Дніпра в давнину — дівчина лишилася на правому березі, а хлопець на острові. Вони так палко молилися про зустріч, що вода під їхніми ногами застигла, утворивши невидиму стежку. Сьогодні вважається, що Пішохідний міст — це «шлях випробування». Якщо пара пройде його від початку до кінця, тримаючись за руки і не озирнувшись назад на шум міста, їхні почуття пройдуть крізь будь-яку життєву негоду, так само як острів витримує кожну весняну повінь.
 
3) На берегах затоки росте багато плакучих верб. Стара легенда оповідає про молоду рибалку, яка чекала свого коханого з далекої мандрівки Дніпром. Коли його човен затримався на роки, вона не зневірилася, а щодня розчісувала волосся над водою, шепочучи ім'я милого. Кажуть, одна з верб увібрала в себе її терпіння. Існує прикмета: якщо пара переживає період нерозуміння чи образ, їм варто разом підійти до води біля старої верби і вмитися річковою водою. Дніпро «забере» гординю та роздратування, а острівна тиша подарує мудрість почути одне одного, як чує річка шепіт вітру в листі.
Головний пішохідний вхід: Парковий (Пішохідний) міст
Головний пішохідний вхід: Парковий (Пішохідний) міст

Сирецький дендропарк

Сирецький дендропарк, заснований наприкінці XIX століття квітникарем Карлом Мейєром, має особливу енергетику. На відміну від стародавнього Китаєва, тутешні легенди більш «ботанічні» та романтичні, вони переплітаються з історією створення колекції та магією рідкісних рослин.

Існує три легенди:
 
 
 
1) Серед стародавніх тисів парку є один, який вважається охоронцем вірності. Легенда розповідає, що колись молодий садівник, який допомагав Мейєру, був закоханий у дівчину з багатої родини. Батьки забороняли їм бути разом, і закохані зустрічалися таємно в гущавині парку. Перед довгим розлученням вони присягнулися один одному у вірності під кроною тиса — дерева, яке живе тисячі років. Кажуть, що пара, яка одночасно торкнеться стовбура старого тиса, отримає «довголіття» для своїх почуттів. Тис ніби закріплює обіцянки, роблячи їх такими ж міцними та тривалими, як і сама деревина цього дерева.
 
 
2) Сирецький дендропарк славиться своїми магноліями. Одна з легенд пов’язана з дівчиною, яка мала дуже вразливе серце і страждала від самотності. Вона присвятила своє життя догляду за першими саджанцями магнолій, розмовляючи з ними, як із живими. Коли вона нарешті зустріла своє справжнє кохання, магнолії, що зазвичай квітли лише кілька тижнів, зацвіли вдруге за сезон, ніби святкуючи її щастя. Існує думка, що якщо людина, яка шукає свою «половинку», прийде до парку під час цвітіння магнолій і знайде квітку, що розпустилася найпершою, вона зустріне своє кохання до того, як опаде останнє листя. А парам аромат квітучої магнолії допомагає почути справжні бажання одне одного без слів.
 
3) У парку є затишні куточки, де ліани та густі чагарники утворюють природні арки. Старожили розповідають, що ці «зелені коридори» мають властивість забирати сумніви. Легенда свідчить: якщо закохані відчувають, що між ними виросла стіна нерозуміння, їм слід пройти через таку живу арку, тримаючись за руки і не промовляючи ні слова. Вважається, що листя, торкаючись плечей, «зчитує» тривоги та образи. Пройшовши крізь такий тунель, пара залишає все погане позаду, виходячи на світло з чистими думками. Це місце дарує «друге дихання» стосункам, які опинилися в глухому куті.
вул. Тираспольська, 43
вул. Тираспольська, 43

Вразити наповал: скільки коштує найдорожчий букет у Києві на 14 лютого

Раніше журналісти Інформатора писали, що провели дослідження, як галантний кавалєр може "вразити наповал" свою даму серця, і знайшли-таки кілька букетів вартістю в бюджетне авто класу люкс. Проаналізувавши пропозиції преміальних флористичних студій, ми з’ясували: справді ефектний жест стане у сотні тисяч гривень. А розкішні композиції з сотень імпортних троянд, рідкісних орхідей та авторського оформлення можуть коштувати, як новенький кросовер — і попит на такі букети напередодні 14 лютого (та безпосередньо на цю дату) лише зростає.

Інформатор-Київ у Telegram

Image
Швидко пояснимо, що відбувається у столиці

Економіка Підвищення податків: економіст Олексій Кущ порахував, скільки заплатить кожен українець
Бізнес Стартувала реєстрація виробників на участь у програмі Національний кешбек: як це зробити через портал Дія

Штраф і обмеження прав: що загрожує чоловікам до 25 років, які не стануть на військовий облік

Сидимо без світла, бо Укренерго не побудувало захисні споруди для енергетики - нардеп Кучеренко

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉 Завантажити