Йогурт по 20 гривень, сосиски по 25: у Києві серед біла дня продають нудотні продукти-прострочку
Інформатор побачив на власні очі, як у Києві продають продукти харчування, в яких вже давно збігли терміни придатності: знаходяться й такі кияни, хто це купує
Придбати батон ковбаси за 70 гривень замість 300, чи скупитися йогуртами по 20 грн замість 70-80 за одиницю у Києві таки можливо. Щоправда, вживати такі продукти в їжу навряд чи ризикне навіть відчайдушний покупець: термін придатності усіх продуктів, виставлених на прилавках, збіг, причому в окремих випадках понад півтора роки тому. Інформатор побачив на власні очі, як у Києві продають таку "протерміновану" продукцію, по-простому - "прострочку".
Welcome to "барахолка"
Знайти стихійні точки з продуктами харчування, термін придатності яких вже завершився, можна, де-факто, на кількох точках у Києві. Це не "консервативні" ринки, а барахолки, чи блошині ринки, найвідомішим з яких є "Барахолка на Петрівці": так її називають по старій пам'яті, хоч і сама площа, і станція метро поряд носять назву "Почайна" з 2018 року. Власне, сама барахолка простягнулася від найбільшого книжкового ринку Києва (зараз він, щоправда, дещо занепав) і аж до залізничної станції "Зеніт", що за півтора кілометри від ринку.
Точок з "прострочкою" на барахолці декілька: їх близько п'яти - на кожній продають свій, окремий, асортимент. Таким чином, можна припустити, що торговці намагаються не наступати один одному на п'яти й "робити бізнес" без штучного ажіотажу. Надто вже специфічний товар: тут би зацікавити одного покупця, а не "розривати" його інтерес між кількома ятками.
А відтак, покупців біля таких точок не надто багато: це, зазвичай, пенсіонери, люди, що ведуть асоціальний спосіб життя (злидарі чи волоцюги), та надзвичайно збіднілі містяни середнього віку. Іноді до яток підходять більш-менш пристойно вдягнені покупці, та, зрозумівши, з чим мають справу - хутко забираються від "продуктових розвалів". За годину Інформатор побачив усі перелічені верстви, що переглядали асортимент, але зафіксував не більше п'яти купівель, власне, самого товару - і це на кількох торговельних точках.
Місце, куди приходять помирати йогурти
Найперша ятка розташована неподалік книжкового ринку. В очі кидаються іноземні написи на продуктах: тут продаються бісквітні рулети з Польші та іншого близького закордоння, протерміновані на 3-4 місяці за 20-30 грн. Поряд німецькі соуси до м'яса за 40 грн., термін придатності яких завершився вже більше року тому. Найдревніший продукт, що знайшов Інформатор на розкладці, - це соєвий соус, термін придатності якого сплив 18 серпня 2024 року (тобто, ще задовго до масштабних обстрілів Києва, й навіть до переговорів за участі Трампа). "Фактично, історичний артефакт", - жартуємо до продавця: він іронічно посміхається й просить не заважати торгівлі.
Тверді сири "постійні споживачі"-гурмани рекомендують перебирати: є такі, що мали право продаватися у торговельних мережах ще 2-3 місяці тому, а є ті, строк придатності в яких вже понад півроку як збіг. Більше молочних продуктів знаходимо у наступній торговельній ятці: усі звалені докупи у великі пластикові корзини. Тут йогурт "Ферма" зі смаком персика продається по 15 грн. за штуку, причому самі пляшки зовні брудні, а дата, проставлена на них, свідчить, що споживати їх можна було до 21 грудня 2025-го. Поряд - сирковий десерт "Марійка", колишня "Машенька", по 20 грн. - він свіжіший, бо став "просрочкою" 20 лютого.
Далі - більше. Знаходимо ще одну торговельну точку, де торгують сосисками, ковбасами й тими-таки соусами для м'яса. Докторські й мисливські сосиски, "кабаноси" й невгасуща класика, ковбаса ліверна "до сніданку", навалом розташувалися у тих-таки синіх і помаранчевих ящиках, і тихо тухнуть на теплому весняному сонечку. Брати до рук ці делікатеси гидко: їхнє упакування здулося, а зовні вкрите шаром якоїсь вогкої та жирної на дотик речовини. Власне, у якийсь момент починаєш побоюватись - а шо, як пакет із "шпикачками" вибухне просто в руці й забризкає своїм не найароматнішим соком.
Ціни на таку "прострочку", зрозуміло, більш, ніж демократичні. Палка ліверної ковбаси коштує менше за долар, 41 грн., при цьому вона "померла" 3,5 місяці тому. Докторські, мисливські та усі інші сосиски, виготовлені ще у жовтні-листопаді минулого року, йдуть по 20-25 грн., при цьому в усіх пакуваннях затерта дата "вжити до". Така наївна спроба сховати термін придатності навіть дещо розчулює - втім, легенький сморід від пакетиків відбиває навіть найменші думки про вживання вмісту за призначенням.
Звідки береться "прострочка" на блошці?
Зауважимо одразу: продаж таких продуктів є абсолютно незаконним. Існує Закон України "Про захист прав споживачів", згідно з яким реалізація товарів, строк придатності яких закінчився, неможлива. І для торговельних мереж, чи окремих магазинчиків, існують штрафи: у розмірі 200% від вартості залишку партії товару.
Зазвичай, мережеві магазини дуже уважно слідкують за тим, щоб на їхніх полицях не було протермінованих товарів. У деяких торговельних мережах товари - ковбаси, сир, молочку - продають зі знижкою, щойно наближається дата "вжити до", вказана на упакуванні. Але якщо продати продукцію не вдалося - її забирає постачальник.
У малих магазинах, тим більше, за межами Києва, де контроль слабший, правила менш суворі. Ймовірно, саме звідти й береться така продукція - адже поважані виробники м'ясної, молочної та іншої продукції мали б забрати свої йогурти чи сосиски на утилізацію. Але там, де вони не мають заключених договорів (а, скажімо, йдеться про перекупників, які привезли товар у невеличке містечко й відмовлятимуться забирати нереалізовані сосиски чи ковбаси), можуть відбуватися порушення. У підсумку такі товари й опиняються там, де ними не погребує покупець - на київській "блошці".
А от чому продавці сирів, прострочених на 6 місяців, і "4-5-місячних" ковбас так вільно почуваються на Почайній - окреме питання. Можна припустити, що контролюючі органи не помічають їх випадково. В даному випадку це Держслужба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (скорочено - Держпродспоживслужба).
Втім, вона перевіряє "консервативні" магазини, а не торговельні ятки, встановлені на один день. А від поліції чи інших перевіряючих продавці, ймовірно, мають окрему "бронь": за годину перебування між Почайною й "Зенітом" кореспондент Інформатора чомусь не побачив жодного патрульного поліцейського.
Чи є у Києві гречана криза, і чому всі купують плюшевого орангутанга
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що у Києві немає "гречаної" кризи: товару достатньо на полицях магазинів, хоч подекуди кореспонденти застали й порожні таці з-під товару. Але це пов'язане, радше, з низькою ціною на крупу, аніж з ажіотажним попитом на гречку загалом, чи зникнення стратегічного для українських домогосподарств продукту. Детальніше - у матеріалі кореспондентів Інформатора, які перевірили, чи є гречана крупа у магазинах столиці.
А ще, ми розповідали, що у Києві різко зріс попит на плюшевого орангутанга після того, як у мережі завірусилася історія з Японії про покинуте мавпеня Панча. Фото маленького Панча, якому працівники зоопарку подарували м’яку іграшку для підтримки, зворушили тисячі людей. Уже протягом останніх тижнів іграшку активно скуповують у магазинах Японії, США та Південній Кореї, але тренд вже дістався Києва. Емоційний резонанс у соцмережах перетворив милий сюжет на комерційний тренд.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
