У Києві почався пошук нової моделі реагування на виклики воєнного часу: до цього спонукає попередній рекорд по кількості повітряних тривог на добу, встановлений у четвер, 27 серпня
У Києві почався пошук нової моделі реагування на виклики воєнного часу. До цього спонукає попередній рекорд по кількості повітряних тривог на добу (13 штук - такого не було з весни 2022-го), встановлений у четвер, 27 серпня 2026 року. Поки офіційно про діалог не повідомлялося - його веде у соцмережах дехто з числа громадських діячів, зокрема, - дотичних до питань оборони. І поки всі сходяться в одному: існуючі правила, за яких небезпекою для міста загалом вважається кожен Шахед, що прорвався до повітряного простору Києва, слід негайно лібералізувати.
За останні півтори доби (з опівночі 27 серпня) у Києві повітряну тривогу оголошували вже понад 20 разів. Колишній співробітник КМВА, залучений ще Тимуром Ткаченком, Андрій Кулібаба підрахував: тривоги тривали 57% від усього часу, вдень і вночі; причому, інколи інтервали між оголошенням тривог становили дві-три хвилини. Причина добре відома - це БпЛА ("Герані", "Шахеди" та інші), що їх РФ запускає хвилями: так, сподівається ворог, вони зможуть паралізувати життєдіяльність міста.
Кияни йдуть пішки додому через міст Патона ввечері у четвер, 27 серпня. Через рекордну кількість повітряних тривог метро не ходило наземними ділянками, а черги на наземний транспорт виросли настільки, що багато хто просто обирав його не чекати pic.twitter.com/DT7FTND5BY
— Bogdan Ponomarenko (@BogdanPono88285) August 28, 2026
Поки скидається на те, що росіяни досягли мети - частково, звісно. Найперше в питанні логістики: під час тривог у столиці не курсує метро наземними ділянками (це - третина "червоної" лінії й розрив між двома частинами "зеленої"). І хоч наземний транспорт, який, на щастя, припинили зупиняти під час тривоги, продовжив курсувати, - ввечері у перший день "колапсу" тисячам киян довелося йти додому з правого берега на Лівобережжя пішки мостами. І в питанні мостів місто стикнулося із ще однією проблемою.
"Поясніть мені, фаховому інженеру та математику, нащо під час тривоги закривають Південний міст, і Дарницький, в одному напрямку? Пояснення, що це роблять з міркувань безпеки, недостатньо. Подільський міст теж закритий на тривоги. Місто стояло глухо, затори по 2-3 години", - зауважив у дописі на Facebook співвласник ТРЦ Dream, відомий київський меценат Гарік Корогодський.
Насправді, метро могло б курсувати - про це йшлося на засіданнях Ради оборони Києва навесні 2025-го. Тодішній очільник КМВА Тимур Ткаченко ще чуйно реагував на побажання киян, і буквально "протис" через небажання силовиків дозвіл на курсування містом автобусів та електротранспорту, але питання метро підвисло: сам КП "Київський метрополітен" був проти, бо на рейки під час атак могли падати уламки тих-таки Шахедів. Але зараз ситуація змінилася докорінно: через метро без транспорту лишилися райони з мільйонним населенням - Дарниця й Дніпровський.
"Необхідно застосувати ризик-орієнтований підхід і розробити варіанти для того, щоб основна транспортна артерія міста, метрополітен, рухалася під час тривог, враховуючи реальні ризики, а не шахед над Вишневим. Ми зараз у ситуації, коли тривоги паралізують місто, і під час тривог люди накопичуються на зупинках, люди накопичуються біля торгових центрів і адмінбудівель. Шанс загинути великій кількості людей, від цього не стає меншим", - зауважує Кулібаба у дописі.
Відтак, перед очільниками міста постане питання про зміщення балансу "безпеки/підтримання економіки" в сторону другого. Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, у своєму дописі на Facebook справедливо зауважує, що під час війни ресурси обмежені й перебувають у дефіциті. Відтак, рішення "не працювати" під час ризику (це стосується будь-чого, не лише транспорту, а й підприємств, чи закладів торгівлі) означатиме менше виробництва, податків, зброї для військових - а отже, більше втрат на фронті.
"Або ж ми впевнені, що партнери дадуть нам більше грошей, щоб зберегти більше життів українців. Я тільки за це, але базовий сценарій - перший. Тому вважайте мене цинічним, але я за збільшення ресурсів для збереження життя військових за рахунок більших ризиків для цивільних", - пояснив свою тезу Вишлінський, додавши, що жодне з рішень не матиме "win-win" характеристик.
Зрештою, ситуація еволюціонувала, хоч і так швидко, що збагнути цього кияни ще не встигли. Її резюмує відомий правник з числа "реєстрових грантових активістів", виконавчий директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков: вона буквально вкладається у вузеньку протоку між Сцилою й Харібдою.
"Або систему треба міняти, або тут буде просто неможливо жити. Якщо через один дрон десь в області все, чи майже все, зупинятиметься хвилин на 40 кожну годину в усій столиці - ми так довго не протягнемо", - підкреслив він у дописі в соцмережах.
Нагадаємо, ще у жовтні 2025-го Інформатор писав про те, що гостро постало питання про роботу метро в моменти повітряної тривоги. Тоді на Раді оборони Києва розглядали декілька моделей: перший варіант - запустити рух "зеленою" лінією, яка виходить на поверхню частково, на Південному мосту. Другий - дублювати метро наземним транспортом від метро "Арсенальна" до "Лісової".
Якраз другу модель підтримали кияни. Вони саме звернулися до міської влади з петицією про запуск тимчасового автобусного маршруту між станціями "Лісова" та "Арсенальна" на період тривалих повітряних тривог, коли рух поїздів на наземній ділянці червоної лінії зупиняють. Петицію зареєстрували 28 серпня на сайті Київської міської ради. Автор пропонує пустити автобуси через усі станції наземної ділянки - від "Лісової" до "Арсенальної" і назад.